Євроінтеграція без глянцю: перший кластер - що чекає українські громади

24 червня 2026 р. 21:32

24 червня 2026 р. 21:32

Спецрепортаж за підсумками сьомого вебінару з європейської інтеграції в рамках навчальної програми TED4Ukraine2026

Євроінтеграцію зазвичай описують як великий політичний процес: переговори, кластери, закони, дипломатія. Але під час сьомого вебінару з європейської інтеграції, в якому я брала участь як депутатка Вараської районної ради та проєктна менеджерка громаської організації «Агенція регіонального розвитку «Руна» , розмова постійно поверталася до іншого рівня – дуже конкретного і практичного. До рівня громад і людей, які ухвалюють рішення на місцях.

І саме там, як прозвучало у виступі експертки ЄС *Єви Синовєц , відбувається головна частина євроінтеграції: «Важливо не лише ухвалити законодавство. Важливо забезпечити його реальне виконання на всіх рівнях управління» . Ця фраза стала фактично ключем до всього вебінару.

*Єва Синовєц – польська експертка з питань європейської інтеграції та політики ЄС, яка працює з темами розширення Європейського Союзу, переговорних процесів і імплементації європейського законодавства в країнах-кандидатах. У своїй аналітичній та освітній діяльності вона зосереджується на практичному вимірі євроінтеграції — від роботи інституцій до реального впровадження реформ на національному та місцевому рівнях. Регулярно бере участь у міжнародних навчальних програмах і вебінарах для представників громадського сектору та органів місцевого самоврядування країн Східної Європи. У своїх виступах акцентує, що ключовим викликом для країн-кандидатів є не лише ухвалення законів, а здатність держави забезпечити їх ефективне виконання.

Євроінтеграція починається не в Брюсселі

Україна відкрила перший переговорний кластер з ЄС, це стало символічною подією, про яку почали говорити на зустрічі з пані Євою. Але на семінарі звучала важлива деталь: відкриття кластеру для України – це старт і далі таких кластерів ще буде п’ять. Україна веде переговори про вступ до ЄС у межах шести кластерів, які охоплюють усе - від верховенства права і економіки до аграрної політики та зовнішніх відносин.

«Процес переговорів – це не очікування членства. Це вже перебудова держави під європейські стандарти», – зазначила Єва Синовєц. І саме тут починається те, що напряму стосується громад.

Спільна торгівельна політика: момент зустрічі Автор: Людмила Босик

Що таке перший кластер насправді

*Перший переговорний кластер часто називають «базовим». Але на практиці він один із найскладніших. Бо він стосується не економіки чи торгівлі, а фундаменту держави:

• верховенства права
• антикорупційної системи
• роботи судів
• інституційної спроможності держави

І, як підкреслювала експертка у розмові з учасниками семінару:

Тобто це не технічний етап. Це перевірка, чи система взагалі здатна працювати за логікою ЄС.

* У процесі вступу України до ЄС використовується 6 переговорних кластерів (вони об’єднують 35 переговорних розділів acquis ЄС).

Для громад: де місце в цій реформі

Якщо перекласти європейську мову на мову місцевого самоврядування, зміни стають дуже конкретними. Це про те, як перейти на правила роботи європейських країн у наступних темах: як ухвалюються рішення в раді, як працюють виконавчі органи, як витрачаються кошти, як забезпечується контроль за виконанням рішень і повноважень. Бо ЄС не цікавить, як швидко ухвалюється рішення. ЄС цікавить, чи воно прозоре, законне, контрольоване, відтворюване.

Навіщо ЄС угоди про вільну торгівлю? Автор: Людмила Босик

Законодавство і його реформа – це лише початок

Окремо під час вебінару наголошувалося: найбільша помилка думати, що євроінтеграція завершується ухваленням законів. Насправді вона тільки починається.

Вимоги першого кластеру – практичний вимір. Тут доведеться кроїти і форматувати навчання кадрів, цифрові системи управління, внутрішні механізми контролю, аудит рішень, моніторинг виконання. Тобто держава має не просто переписати правила, а навчитися жити за ними.

Основа торгівельних відносин: слайд з доповіді Автор: Людмила Босик

Роль громад: найнижчий рівень, який стає ключовим

У цій системі громади перестають бути лише місцевим рівнем. Вони стають частиною європейської інституційної конструкції. І це змінює саму логіку роботи. Наприклад: рішення мають бути прозорими і обґрунтованими; закупівлі – контрольованими і відкритими; бюджетування – прозорим і підзвітним; реалізація проєктів – процедурною. Те, що раніше могло вирішуватися швидко і ситуативно, тепер потребує чіткої відповідності правилам.

Що громади повинні зробити вже зараз

Під час розмови з експерткою у заключному розділі зустрічі «питання–відповідь» фактично вимальовувалася проста логіка підготовки вступу україни до ЄС.

• Перше – навчити українську систему працювати за правилами, а не за «поняттями».
• Друге – підвищити управлінську спроможність.
• Третє – підготувати кадри.

І тут звучала дуже практична думка: «Без навчання адміністративного персоналу реформи не працюють». Бо ЄС оцінює не наміри, а здатність реалізувати рішення".

Політика і реальність: де ризики, а де межі впливу

Окремим блоком обговорювалися і політичні фактори, зокрема відносини України та Польщі. Ця тема завжди емоційна: історичні питання, аграрні ринки, конкуренція, суспільні настрої. Але в межах переговорного процесу ЄС діє інша логіка. Вона менш емоційна і більш процедурна. Європейська інтеграція не змінюється через політичні заяви між окремими країнами – вона рухається через критерії, через оцінку, через жорстке виконання і дотримання умов. І саме тому експерти розрізняють політичний фон і реальний переговорний процес.

Де політика все ж має значення

Попри інституційну стабільність, політика не зникає повністю. Вона впливає на темп рішень, на рівень підтримки в країнах ЄС, на аграрні та економічні дискусії,на суспільні настрої.

Особливо чутливою, знову ж, залишається аграрна сфера. Бо вона напряму зачіпає інтереси внутрішніх виробників у різних країнах. І саме тут часто виникають дискусії про конкуренцію, стандарти і ринки. Але навіть у цих випадках механізм ЄС передбачає не блокування, а адаптацію: перехідні періоди, узгодження правил, компромісні рішення.

Під час вебінару, коли обговорення перейшло до політичних чинників євроінтеграції, я поставила запитання експертці ЄС Єві Синовєц.

— «Наскільки політичні ускладнення між Україною та Польщею можуть позначитися на процесі євроінтеграції України і просуванні в межах відкритих кластерів?» — прозвучало з мого боку в контексті нещодавніх дискусій між країнами та чутливих історичних і економічних тем.

Питання - відповідь Автор: Людмила Босик

Після короткої паузи експертка відповіла, що ключовим у процесі є не політичні емоції між окремими державами, а дотримання спільних правил Європейського Союзу.

— «Процес євроінтеграції визначається насамперед виконанням критеріїв і функціонуванням інституцій. Це питання верховенства права і здатності держави діяти відповідно до спільних правил ЄС», — наголосила Єва Синовєц.

Вона додала, що навіть у складних політичних ситуаціях всередині ЄС інтеграційні процеси не зупиняються, оскільки вони спираються на процедурну логіку та довгострокові зобов’язання країн.

— «Європейський Союз має бути впевнений, що рішення держав не будуть суперечити його законодавству і духу спільної політики», — підкреслила експертка.

У продовження дискусії вона нагадала, що в історії ЄС уже траплялися випадки політичних блокувань і напружень між країнами-членами, зокрема щодо санкційної політики, однак це не зупиняло загального руху інтеграції.

— «Такі ситуації можуть ускладнювати процес, але вони не змінюють його базової логіки», — підсумувала Єва Синовєц.

Польський досвід – як дзеркало

Польща – одна з країн, яка вже пройшла шлях вступу до ЄС. І сьогодні її досвід часто використовується як приклад. Бо й там були складні дискусії щодо аграрного сектору, ринку праці, економічної і політичної конкуренції Але ці конфлікти не зупинили процес інтеграції. Вони стали частиною адаптації.

Торгівля ЄС-Україна. Слайд доповіді Автор: Людмила Босик

Що насправді змінюється для України

Якщо зібрати все в одну логіку, євроінтеграція – це не про політичний статус. Це про зміну моделі держави. Зміна виглядає так:

— від гнучких рішень → до процедур
— від індивідуальних практик → до системи
— від політичних домовленостей → до правил
— від ручного управління → до інституцій

І саме це найскладніше. Бо це не реформа одного закону. Це реформа культури управління і підходів до прийняття рішень – без звичного для сьогоднішньої України «місцевого феодалізму».

Кластери: слайд доповіді Автор: Людмила Босик

Роль громад у великій трансформації

Громади України в цій системі не спостерігачі – вони стають активними учасниками, бо саме тут:

— реалізуються європейські стандарти
— перевіряється ефективність рішень
— формується довіра до держави
— створюється нова управлінська практика

Європа починається не в угодах чи кластерах. Вона починається з рішень органів місцевого самоврядування.

Замість післямови

Сьомий вебінар з європейської інтеграції в рамках навчальної програми *TED4Ukraine2026 , де загалом було більше 50 учасниць і учасників з усієї України, зокрема представників/ць ОМС, держорганів, громадського сектору і бізнесу, що відбувся 18 червня, мені дав рамку для розуміння процесу.

Після цього семінару для мене виникає ще одна важлива рефлексія. Впродовж усіх років роботи в громадському секторі та участі в місцевому самоврядуванні я не раз із подивом спостерігала за управлінськими практиками окремих керівників громад різних каденцій. Часом виникало відчуття: «невже так можна?» І, якщо чесно, подекуди такі підходи зберігаються й сьогодні – коли управління більше нагадує феодальну модель, ніж сучасну публічну службу в ОМС.

Але євроінтеграційний процес дуже чітко ставить межу: Європейський Союз – це система правил, а не персональних рішень. І якщо ми, як країна, не готові змінюватися всередині, не готові переходити до іншої культури управління, то в європейській системі координат ми просто не зможемо повноцінно функціонувати.

ЄС – це не фінальна точка «і-буде-всім-щастя», а це складний і відповідальний політичний і економічний процес інтеграції і відходу від колоніального «тайожного роману» до цивілізаційних процесів, яким підпорядковані всі країни ЄС. Це система постійної відповідності правилам! І, як підсумувала експертка Єва Синовєц, – «Європейський Союз працює через однакові правила для всіх».

Саме ця логіка і визначає, що чекає Україну довга, складна, але системна і перспективна перебудова. І громади в цій перебудові – не на периферії, а в центрі змін і інтеграції.

Рівненські