Кримінал із заповідними землями - у чому суть? Журналістка задає питання прокурорам

26 червня 2026 р. 19:05

26 червня 2026 р. 19:05

Упродовж 2026 року Вараська окружна прокуратура неодноразово повідомляла про випадки повернення у державну власність земель природно-заповідного фонду, зокрема в межах Нобельського національного природного парку. Йдеться про значні площі земель, у деяких випадках це десятки гектарів. Про це та інше – у розмові з Олександром Анатолійовичем Лисом, першим заступником керівника Вараської окружної прокуратури.

Передумовою розмови стала публікація 9 червня на офіційному сайті Вараської окружної прокуратури чергової новини: " Господарський суд Рівненської області задоволив позов Вараської окружної прокуратури та зобов’язав усунути перешкоди у користуванні та повернути у власність держави 14 га земель природно-заповідного фонду".

У зв’язку з новинами від Вараської окружної прокуратури, виникає цікавість: наскільки системною є проблема порушень у сфері земельного законодавства сьогодні? Чому такі ситуації стаються: через недостатню компетентність органів місцевого самоврядування, прогалини в кадастровій системі чи це наслідок свідомих управлінських або корупційних рішень?

На сайті Вараської окружної прокуратури чимало новин на тему земель природно-заповідного фонду. Автор: скрін з сайту Вараської окружної прократури

Пане Олександре, чи можна вважати, що випадки незаконного вибуття земель природно-заповідного фонду у Вараському районі - це поодинокі інциденти чи вже системна проблема? Які категорії земель найчастіше потрапляють у такі ситуації?

– Незважаючи на значну площу земель природно–заповідного фонду, які повернуто у державну власність в межах району, в даному випадку доцільніше буде говорити все ж таки про поодинокі випадки. Варто зазначити, що для Вараського району пріоритетною категорією є саме землі природно-заповідного фонду в межах Нобельського національного природного парку, які під час інвентаризації або реєстраційних дій обліковувалися як землі сільськогосподарського призначення та в подальшому передавалися у комунальну власність.

Як зазвичай відбувається незаконне вибуття земель природно-заповідного фонду: на якому етапі виникає порушення: формування ділянок, зміна цільового призначення, реєстрація права власності чи інший механізм?

– У випадку з Нобельським НПП порушення виникає саме через неправильне формування земельних ділянок та їх подальший облік у земельному кадастрі, після чого відбуваються подальші реєстраційні дії. Порушення виникають на етапі виготовлення документації із землеустрою та кадастрового обліку, коли земельна ділянка яка фактично входить до природно-заповідного фонду, формується як ділянка сільськогосподарського призначення.

Олександре Анатолійовичу, які, на Вашу думку, ключові причини цих порушень: прогалини в законодавстві, кадастрові неточності, людський фактор чи свідомі зловживання? Наскільки часто йдеться саме про умисні дії?

– Вагомою причиною в даному випадку є відносно недавнє створення Нобельського національного природного парку, а саме 11.04.2019. Зокрема, Указом Президента України № 131/2019 до території парку погоджено в установленому порядку включення 25318,81 га земель державної власності (у тому числі з вилученням у землекористувачів). Водночас, переважена більшість цих ділянок не була виділена в натурі. Як наслідок – земельні ділянки формувалися як землі сільськогосподарського призначення та в подальшому, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області передавалися у комунальну власність для Зарічненської селищної ради, якою в свою чергу проводилася реєстрація права власності на ці землі.

Разом з тим, на сьогоднішній день Верховним Судом сформована правова позиція, що перебування земельної ділянки, в межах території та об’єкту природно-заповідного фонду безумовно свідчить про віднесення такої земельної до земель природно-заповідного фонду.

У цих справах хто найчастіше стає вигодонабувачем у результаті незаконного відчуження таких земель: приватні особи, бізнес, органи місцевого самоврядування? Чи є типові сценарії?

– У всіх випадках, де відбулося повернення земельних ділянок природно–заповідного фонду на території Вараського району у державну власність, такі ділянки перебували у комунальній власності громади. Вказані ділянки не передавалися в користування для фізичних чи юридичних осіб.

Як би Ви, пане Олександре, охарактеризували ситуації із землями Нобельського національного природного парку та подібними кейсами, зокрема на території Біле озеро? У чому специфіка саме цих справ?
– Як вже було зазначено Нобельський НПП створено 11.04.2019, у зв’язку з чим, на момент фактичної передачі його земель для органу місцевого самоврядування, межі парку були не сформованими, та перебували на стадії розроблення технічної документації, що фактично і створило можливість для вибуття земель з державної власності. В свою чергу, ділянки на території «Біле Озеро» відносяться до Рівненського природного заповідника, який створений 03.04.1999 та межі якого повністю сформовано.

Які є узагальнені показники за останні роки: скільки справ прокуратура ініціювала, скільки земель повернуто або перебуває в процесі повернення, і чи простежується динаміка (зростання чи зменшення) таких порушень?

– Вараською окружною прокуратурою скеровано до Господарського суду Рівненської області 3 позовні заяви щодо повернення у державну власність земель Нобельського НПП загальною площею 293 га. На сьогоднішній день всі позови розглянуто та задоволено, 2 рішення виконано в повному обсязі, фактично повернуто державі 279 га. На даний час очікується набрання законної сили рішення Господарського суду щодо 14 га. Після чого, прокурори контролюватимуть його виконання. Говорити про динаміку таких порушень в даному випадку недоречно, оскільки такі порушення допускалися в один час, а саме на етапі формування земельних ділянок.

Окремо цікавить процес судової практики: як у подібних справах формуються рішення судів, наскільки вони є сталими та чи створюють прецеденти для недопущення подібних порушень у майбутньому.

– На сьогоднішній день судова практика з вказаних питань є сталою. Зокрема наявна позиція Верховного суду, що ефективним способом захисту є негаторний позов, тобто такий який може бути пред’явлений упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що фізичні особи можуть володіти земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, але виключно в разі, якщо вони ними володіли на час створення об’єкта природно-заповідного фонду. При цьому набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів України заборонено.

Також важливим є процесуальний аспект - скільки часу зазвичай займає виявлення порушення, судовий розгляд і фактичне повернення земель у власність держави або громади?

– Вказані порушення як правило виявляються шляхом проведення накладення шару «Природно–заповідний фонд» на межі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що дозволяє зробити функціонал Публічної кадастрової карти.

Разом з тим з лютого 2022 року Публічна кадастрова карта не працює, у зв’язку з воєнним станом у державі. Альтернативою є кадастрова карта, яка надає схожі можливості. Після виявлення таких ділянок, прокурори з метою підтвердження чи спростування факту порушення, вже в межах наданих повноважень Законом України «Про прокуратуру», скеровуються відповідні запити до органу місцевого самоврядування, Держгеокадастру, тощо.

Щодо строків розгляду та фактичного повернення земель у власність держави то на практиці увесь процес займає близько 4–6 місяців. Для прикладу, за позовом окружної прокуратури Господарським судом Рівненської області у січні 2025 року відкрито провадження у справі, а вже 28 квітня 2025 року рішення суду фактично виконано, а землі повернуті у державну власність.

І насамкінець розмови: що, на Вашу думку, потрібно змінити на рівні держави або місцевого управління, щоб мінімізувати такі випадки в майбутньому і посилити захист земель природно-заповідного фонду?

– Найбільш ефективними в даному випадку є формування меж об'єктів природно-заповідного фонду та внесення вказаних даних до Державного земельного кадастру.

Допоки межі національних парків, заповідників, заказників та інших об'єктів природно-заповідного фонду не внесені до Державного земельного кадастру, існуватимуть певні ризики щодо накладення меж земельних ділянок, помилкового формування нових ділянок чи неправильного визначення категорії земель.

Рівненські