Кейс Торбіча та «розшук» у Резерв+: чому дії ТЦК у даному випадку є логічними та обґрунтованими

08 липня 2026 р. 21:41

08 липня 2026 р. 21:41

Головний редактор сайту «Четверта влада», який на нашу думку має чимало ознак «жовтушного видання», Володимир Торбіч отримав статус «в розшуку» у застосунку «Резерв+».

Цілком передбачувано, що грантоїд відразу ж почав верещати про помсту за його начебто журналістську діяльність. Чому це не так, і чому з погляду системи військового обліку та державного контролю дії ТЦК мають чітке обґрунтування у нашій публікації.

Втрата підстави для відстрочки — це автоматична втрата статусу.

Відстрочка Торбіча базувалася на догляді за хворою матір’ю. Після її смерті 4 липня юридичний факт, який давав право на звільнення від мобілізації, припинив існувати. Система ТЦК та державні реєстри (зокрема ДРАЦС) працюють в умовах цифровізації. Щойно фіксується смерть особи, за якою здійснювався догляд, анулювання відстрочки відбувається автоматично, оскільки зникає сам предмет права. Громадянин одразу стає звичайним військовозобов’язаним без жодних пільг.

7 днів — це строк для звіту, а не «імунітет» від облікових дій.

Стаття закону про 7 днів для повідомлення ТЦК — це обов’язок громадянина, а не заборона для держави. Закон дійсно дає 7 днів на добровільне повідомлення ТЦК про зміни у статусі. Проте цей строк створений для уникнення адміністративного штрафу за невчасне оновлення даних, а не для того, щоб військовозобов’язаний перебував у «сірій зоні». Вони не є «відпусткою від мобілізації» і не ставлять державні процеси на паузу.

Ця норма не забороняє державі та ТЦК вносити актуальні дані в базу на основі державних реєстрів у будь-який момент. ТЦК не зобов’язаний чекати тиждень, доки громадянин  вирішить «закрити побутові питання». Відтак після втрати підстави для бронювання особа одразу вважається такою, що підлягає призову на загальних підставах.

І ще. Війна не зупиняється на вихідні чи через особисті трагедії. На фронті у хлопців в окопах теж щодня гинуть близькі та побратими, але вони не залишають позиції на “законні 7 днів”, щоб вирішити свої побутові питання.

Суть статусу «в розшуку» та питання ВЛК.

Позначка у «Резерв+» про розшук через відмову від ВЛК — це технічне відображення статусу в системі «Оберіг». Якщо громадянин тривалий час мав відстрочку і не проходив плановий медичний огляд (або має застарілі дані ВЛК чи статус «обмежено придатний», який скасовано законом), система автоматично маркує його як такого, чий обліковий цикл не завершено.  Оскільки Торбіч став звичайним військовозобов’язаним, система автоматично перевірила його військово-лікарську комісію (ВЛК). Якщо вона застаріла або відсутня взагалі, алгоритм автоматично генерує статус для виклику, а ТЦК діє в межах мобілізаційного плану: військовозобов’язаний без відстрочки має негайно пройти ВЛК для визначення придатності. Оскільки Торбіч раніше мав відстрочку, його ВЛК не оновлювалася. Щойно підстава зникла, система зафіксувала грубе порушення облікового циклу.

Загалом,  «Оберіг» не може вручну підлаштовуватися під життєві обставини кожного: система бачить військовозобов’язаного без відстрочки та без актуальної ВЛК — відповідно, автоматично підтягується статус «в розшуку» для доставлення та з’ясування обставин.

Відсутність вибірковості.

Військовий облік є загальним та обов’язковим для всіх громадян України, незалежно від професії, заслуг чи керівних посад у медіа. Намагання Торбіча перевести суто технічний та законний процес військового обліку у площину «тиску через свою журналістську роботу» виглядає як банальна спроба уникнути служби в ЗСУ за рахунок публічності. Припускаємо, що за цими гучними заявами ховається елементарний страх перед реальною службою в армії . Коли у Торбіча закінчився законний спосіб уникати мобілізації, у хід пішли маніпуляції та відвертий абсурд.

Підсумок.

ТЦК діє на підставі актуальних даних реєстру. Втратив підставу для відстрочки — повернувся в загальну чергу на мобілізацію. Спроби маніпулювати строками закону та власною професією у даному випадку лише підтверджують правоту дій військових. Закон один для всіх — і для блогерів, і для журналістів, і для посадовців, і для звичайних роботяг.

Рівненські