Робота, навчання, гранти: які можливості сьогодні відкриті для ВПО у Володимирецькій громаді

04 серпня 2026 р. 19:04

04 серпня 2026 р. 19:04

Про те, які можливості працевлаштування/перенавчання сьогодні реально працюють у Вараському районі, зокрема у Володимирецькій громаді, які історії успіху вже вдалося реалізувати та чому вирішальну роль відіграє співпраця державних установ, місцевої влади, Координаційної ради з питань ВПО та громадських організацій, ми поговорили з керівником Володимирецького управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості Іваном Рябченком.

Працюючи над проєктом «Журналістика рішень: інтеграція ВПО у Володимирецькій громаді» , ми знайомимося з внутрішньо переміщеними людьми, які сьогодні живуть як у Володимирці, так і в селах громади. У кожного своя історія вимушеного переїзду, свої втрати й власний шлях до нового життя. Водночас багатьох об'єднує прагнення відновити фінансову стабільність, знайти роботу, реалізувати свій професійний досвід або відкрити для себе нові можливості.

Нове життя починається з можливостей. Як внутрішньо переміщеним людям у громадах Вараського району, зокрема у Володимирецькій громаді, знайти роботу, здобути нову професію чи започаткувати власну справу?

Звернення до служби зайнятості – насамперед

Пошук роботи для багатьох внутрішньо переміщених людей – це не лише питання заробітку. Це можливість відновити звичний ритм життя, відчути впевненість у власних силах, знайти нове коло спілкування та поступово інтегруватися в громаду. Однак знайти вакансію в незнайомому населеному пункті, підтвердити кваліфікацію або наважитися змінити професію самотужки буває непросто.

Саме тому одним із перших кроків може стати звернення до служби зайнятості. Як розповідає начальник Володимирецького управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості Іван Рябченко, робота з внутрішньо переміщеними особами розпочалася ще до повномасштабного вторгнення і відтоді не припинялася:

«Коли до нас звертається людина, насамперед ми з'ясовуємо, що вона хотіла б робити, який має досвід роботи, які навички. А тоді вже конкретно під цю людину працюємо. Є можливість перенавчити людину, допомогти отримати ваучер на навчання , скористатися грантовими програмами або допомогти з працевлаштуванням», – говорить керівник.

За його словами, фахівці служби зайнятості працюють не лише в кабінетах. Разом із представниками громад, соціальних служб та іншими партнерами вони виїжджають у місця проживання внутрішньо переміщених осіб, інформують про можливості підтримки та допомагають знайти рішення залежно від конкретної життєвої ситуації.

ВПО і зайнятість: що змінилося за останні три роки

За словами Івана Рябченка, після найактивнішого періоду вимушеного переселення кількість ВПО, які звертаються до служби зайнятості, поступово зменшується. Це пов'язано не лише зі скороченням нових звернень, а й із тим, що частина людей уже знайшла роботу, змінила місце проживання або адаптувалася до нових умов.

Водночас результати роботи свідчать, що навіть за меншої кількості звернень люди продовжують користуватися можливостями державної підтримки.

За інформацією Центру зайнятості:

• з 1 січня 2024 року до липня 2026 року до служби звернулися 64 внутрішньо переміщені особи;
• у 2024 році працевлаштовано 19 осіб;
• у 2025 році – 13 осіб;
• у 2026 році – 4 особи (станом на дату інтерв'ю);
• у 2025 році понад 20 людей були залучені до суспільно корисних робіт;
• у 2026 році такі роботи виконують 4 внутрішньо переміщені особи;
• одна людина відкрила власну справу завдяки грантовій програмі ;
• чотири особи отримали ваучери на навчання, частина з них уже завершила навчання й працює за новою або підтвердженою спеціальністю.

«Тенденція до зменшення працевлаштування пов'язана насамперед із тим, що зараз менше внутрішньо переміщених осіб звертається до служби зайнятості. Багато людей уже визначилися з місцем проживання або працевлаштувалися», – пояснює Іван Рябченко.

Водночас, наголошує керівник, підхід до кожного відвідувача залишається незмінним – незалежно від віку, професії чи життєвих обставин фахівці намагаються знайти той варіант підтримки, який найбільше відповідає потребам конкретної людини.

«Здебільшого, хто звертається і хто має бажання, ми всім надаємо послуги. До кожного – індивідуальний підхід. Якщо людина хоче роботу – допомагаємо шукати роботу. Якщо хоче навчатися – пропонуємо навчання. Якщо планує започаткувати власну справу – допомагаємо скористатися грантовими програмами », – наголошує Іван Рябченко.

Від ідеї – до власної справи, від навчання – до роботи

За кожною цифрою статистики стоїть людська історія. Для когось вимушений переїзд став поштовхом опанувати нову професію , для когось – можливістю підтвердити вже набуту кваліфікацію, а хтось наважився здійснити давню мрію й започаткувати власну справу. Як розповідає начальник Володимирецького управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості Іван Рябченко, універсального сценарію не існує, бо для кожної людини шукають індивідуальне рішення.

Однією з таких історій стала історія внутрішньо переміщеної жінки, яка мала професійні навички перукаря. Після звернення до служби зайнятості їй запропонували скористатися грантовою програмою для започаткування власної справи. Вона підготувала бізнес-план, отримала державний грант на придбання необхідного обладнання й відкрила у Володимирці власний барбершоп.

«Коли я вже спілкувався з нею пізніше, вона мала власну клієнтську базу, стабільну зайнятість. Людина фактично знайшла себе», – говорить Іван Рябченко.

Не менш показовими є й приклади тих, хто обрав інший шлях – професійне навчання. За словами керівника Центру зайнятості, кілька внутрішньо переміщених осіб скористалися ваучерами на навчання, щоб здобути нову спеціальність або підтвердити свою кваліфікацію.

Так, один із ВПО, який працював на Рівненській атомній електростанції, обрав навчання за напрямом «Відновлювані джерела енергії» – спеціальністю, яка нині стає дедалі актуальнішою на ринку праці.

Інша переселенка, яка повернулася на малу батьківщину з Херсонщини, вже працювала у соціальній сфері. Завдяки ваучеру вона здобула професію соціального працівника, необхідну для подальшої роботи, і продовжує працювати, допомагаючи людям.

Ще одна історія стосується жінки, яка мала практичний досвід роботи кухарем, однак не мала відповідної професійної освіти. Після навчання за ваучером вона отримала офіційне підтвердження своєї кваліфікації, була працевлаштована, а згодом уже працювала адміністраторкою закладу громадського харчування.

Нині ще одна внутрішньо переміщена особа проходить навчання за спеціальністю соціального працівника, поєднуючи навчання з роботою.

За словами Івана Рябченка, ці приклади різні за змістом, але їх об'єднує спільний принцип: результат з'являється тоді, коли бажання людини змінити своє життя поєднується з можливостями, які пропонують державні програми підтримки.

«До кожного у нас індивідуальний підхід. Якщо людина хоче працювати — шукаємо роботу. Якщо хоче навчатися – допомагаємо обрати спеціальність і отримати ваучер . Якщо має бажання започаткувати власну справу – допомагаємо скористатися грантовими програмами . Головне, щоб людина сама була готова діяти», – підсумовує Іван Рябченко.

Ці історії доводять: державні програми підтримки не є універсальним рішенням для всіх, але вони можуть стати важливою точкою опори для тих, хто готовий робити крок назустріч новому життю. А найбільшого результату вдається досягти тоді, коли навколо людини працює ціла мережа підтримки – служба зайнятості, органи місцевого самоврядування, Координаційна рада з питань ВПО, соціальні служби та громадські організації.

• До слова: Під час підготовки матеріалу редакція зіткнулася ще з одним інформаційним бар'єром, який, власне, й передбачала гіпотеза проєкту. Ми проаналізували, як організована робота з ВПО на місцевому рівні. Попри те, що при Володимирецькій селищній раді створена Рада з питань внутрішньо переміщених осіб, знайти інформацію про її діяльність на офіційному сайті громади виявилося непросто. Пошук за ключовими словами не давав результатів, а редакції врешті вдалося відшукати лише одну публікацію про засідання Ради - від серпня 2023 року. Це ще раз підтверджує: недостатньо створити консультативний орган - важливо забезпечити відкритість і доступність інформації про його діяльність. Саме усунення таких інформаційних бар'єрів є одним із практичних завдань нашого проєкту.

Не всі проблеми працевлаштування мають прості рішення

Попри широкий перелік програм підтримки, шлях до роботи для внутрішньо переміщених осіб не завжди буває простим. Перешкодою можуть стати не лише відсутність вакансій чи необхідність здобути нову професію, а й складні життєві обставини, втрата документів, проблеми зі здоров'ям або інші соціальні виклики. Саме тому, вважає начальник Володимирецького управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості Іван Рябченко, у роботі з людьми немає універсальних рішень.

«До кожного у нас індивідуальний підхід. Ми спочатку з'ясовуємо, що людина хоче, який має досвід роботи, які навички, які обставини. А вже тоді шукаємо можливе рішення», – пояснює він.

Одну з таких історій керівник пригадує особливо. Людина звернулася по допомогу, однак не могла навіть стати на облік у службі зайнятості через проблеми з документами:

«Людина не мала чинного паспорта. Самостійно вирішити це питання не могла. Ми звернулися до керівництва громади, допомогли відновити документи. Після цього людина змогла зареєструватися у службі зайнятості, отримати підтримку та була залучена до суспільно корисних робіт».

За його словами, такі випадки свідать про те, що людині потрібна не одна конкретна послуга, а комплексна допомога. Коли питання виходить за межі компетенції служби зайнятості, до пошуку рішення долучаються органи місцевого самоврядування, соціальні служби, громадські організації та інші партнери:

Такий підхід особливо важливий для внутрішньо переміщених осіб, адже вимушений переїзд часто означає не лише пошук нового місця роботи, а й необхідність одночасно вирішувати цілу низку життєвих питань. І саме взаємодія різних установ та організацій нерідко стає тією підтримкою, яка допомагає людині зробити перший крок до нового життя.

За зверненнями – людська історія втрат внаслідок російської агресії в Україні

Працевлаштування – це не завжди лише про вакансії, професії чи рівень заробітної плати. Для багатьох вимушених переселенців воно нерозривно пов'язане з особистими життєвими обставинами. Втрачені документи, вимушений переїзд, зміна професії, проблеми зі здоров'ям, сімейні труднощі чи тривале перебування без роботи – усе це впливає на можливість людини знову стати економічно активною.

Саме тому, за словами мого співрозмовника Івана Рябченка, універсальних рішень не існує: «До кожного у нас індивідуальний підхід. Спочатку ми з'ясовуємо, що людина хоче, який має досвід роботи, які навички і які життєві обставини. А вже тоді шукаємо рішення».

Одну з таких історій керівник згадує як приклад того, що інколи першою перепоною стає зовсім не відсутність роботи. Людина не могла отримати послуги служби зайнятості через проблеми з документами. Самостійно вирішити ситуацію вона не могла, тому до пошуку виходу долучилися представники громади. Після відновлення документів людина змогла стати на облік, отримати підтримку та була залучена до суспільно корисних робіт.

Ця історія демонструє просту, але важливу річ: далеко не всі труднощі можна подолати силами однієї установи. Часто людина потребує комплексної підтримки, коли одночасно працюють служба зайнятості, орган місцевого самоврядування, соціальні служби, громадські організації та інші партнери.

«По кожному випадку, яким би він не був, ми стараємося знайти правильне рішення і допомогти», – наголошує Іван Рябченко.

До підготовки цього матеріалу журналісти редакції також поспілкувалися з внутрішньо переміщеними особами, які проживають у місці компактного проживання Володимирецької громади. Це люди різного віку, різних професій і життєвого досвіду. Проте багато з них говорять про схожі виклики: фінансову невизначеність, необхідність знову облаштовувати побут, шукати роботу, відновлювати соціальні зв'язки та відчуття стабільності. Саме тому підтримка має бути не лише інформаційною чи матеріальною, а й людяною – такою, що враховує конкретні життєві обставини кожної людини.

Якщо ви ВПО і вам потрібна допомога

Якщо ви або ваші рідні є внутрішньо переміщеними особами й шукаєте роботу, хочете пройти професійне навчання, отримати ваучер на навчання, скористатися грантовими програмами чи дізнатися більше про державні послуги у сфері зайнятості – звертайтеся до фахівців Володимирецького управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості.

Володимирецьке управління Вараської філії Рівненського обласного центру зайнятості: смт Володимирець, вул. Повстанців, 45, Вараський район, Рівненська область. Телефон: 098 707 12 65. Електронна пошта: [email protected] . Графік роботи: понеділок–четвер — 08:00–17:15, п'ятниця — 08:00–16:00.

Детальніше про державні програми зайнятості можна дізнатися на сайті Рівненського обласного центру зайнятості .

Допоможіть нам зробити наступні матеріали ще кориснішими

Редакція продовжує реалізацію проєкту «Журналістика рішень. Інтеграція ВПО у Володимирецькій громаді». Ми прагнемо, щоб наступні публікації, зустрічі та практичні заходи відповідали реальним потребам людей, які через війну були змушені залишити свої домівки. Тому просимо вас пройти коротке анонімне опитування. Воно займе лише кілька хвилин, а отримані відповіді допоможуть краще зрозуміти актуальні виклики, визначити теми наступних матеріалів і спільно з партнерами проєкту шукати практичні рішення.

Посилання на Google-форму: тицніть тут

Фото авторки

Рівненські