Рівненщина попрощалася з вісьмома захисниками України

03 листопада 2026 р. 08:59

03 листопада 2026 р. 08:59

На Рівненщині провели в останню дорогу вісьмох військовослужбовців, які захищали Україну. Громади області попрощалися з Андрієм Бабіком, Леонідом Крупком, Юрієм Гнесюком, Ігорем Демчуком, Андрієм Жулавніком, Миколою Максимчуком, Олегом Лобачем та Олегом Гарбаром.

Андрій Бабік народився 29 січня 1982 року в Луцьку, згодом разом із родиною переїхав до Вараша. У березні 2022 року добровільно став до лав Сил територіальної оборони ЗСУ.

Служив бойовим медиком 104-ї окремої бригади територіальної оборони, виконував бойові завдання на Бахмутському та Куп’янському напрямках, а також на прикордонні Сумщини. За службу був відзначений низкою нагород.

28 жовтня 2026 року молодший лейтенант Андрій Бабік загинув під час виконання бойового завдання у Сумській області.

Леонід Крупко народився 29 квітня 2002 року та проживав у селі Сварицевичі. Із жовтня 2023 року захищав Україну, служив оператором радіолокаційного відділення.

Тривалий час Леонід вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що військовослужбовець загинув 16 квітня 2025 року.

Юрій Гнесюк народився 7 травня 1987 року в Корці, але все життя прожив у Рівному. До Збройних сил України приєднався у січні 2025 року. Після військового навчання служив на Сумському напрямку.

4 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курщині Юрій зник безвісти. Пізніше його загибель підтвердили, а особу встановили за результатами ДНК-експертизи.

Ігор Демчук народився 23 серпня 1981 року на Костопільщині. 30 січня 2023 року добровільно долучився до лав ЗСУ.

29 березня 2024 року військовий загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Тривалий час Ігор також вважався зниклим безвісти.

Андрій Жулавнік народився 20 серпня 1987 року в Костополі, згодом жив у селі Новомильськ на Здолбунівщині. На захист України став у квітні 2024 року. Після навчання служив у 68-й окремій аеромобільній бригаді імені Олекси Довбуша.

Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти. Згодом підтвердилося, що Андрій загинув 29 травня 2024 року на Донеччині.

Микола Максимчук народився 5 січня 1970 року в селі Почапки, пізніше проживав у селі Оженин. Служив у званні сержанта на посаді старшого стрільця відділення охорони.

Під час військової служби Микола захворів. Попри лікування, 24 жовтня 2026 року його серце зупинилося у медичному закладі Дніпропетровської області.

Олег Лобач народився 4 червня 1978 року в селі Велика Любаша на Костопільщині. У березні 2025 року став до війська, пройшов навчання на гранатометника та служив стрільцем-снайпером штурмового відділення.

Воював на Харківщині, Сумщині та Донеччині. Із 11 вересня 2025 року вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання у Покровському районі. Згодом ДНК-експертиза підтвердила загибель захисника.

Олег Гарбар народився 3 січня 1978 року та проживав у селі Підлозці на Дубенщині. Після служби у війську був демобілізований через важку хворобу.

31 жовтня 2026 року серце Олега Гарбара зупинилося.

Рівненщина провела захисників до місць вічного спочинку.

Вічна пам’ять воїнам.

Рівненські