На Рівненщині реабілітували 18 людей, репресованих радянською владою, ще троє отримали статус потерпілих

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Рівненщині реабілітували 18 людей, репресованих радянською владою, ще троє отримали статус потерпілих

15 листопада 2026 р. 10:58

15 листопада 2026 р. 10:58

Відбулося чергове засідання Регіональної комісії з реабілітації при обласній державній адміністрації.

На ньому розглянули 21 питання: 18 осіб визнали реабілітованими, ще трьох — потерпілими від репресій. Висновки комісії передадуть до Національної комісії з реабілітації для затвердження.

Серед ухвалених рішень — реабілітація Максима Майстрова, жителя села Антопіль Рівненського району, 1888 року народження. У 1949 році так званий народний суд засудив його до двох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Чоловіка звинуватили в невиконанні трудової повинності з вивезення лісу: замість запланованих 100 кубометрів він вивіз 37.

Після засудження та конфіскації господарства його родина опинилася у вкрай скрутному становищі. Сім’я була змушена жити в курнику. Дев’ятирічну доньку Максима Майстрова, Любов, через бідність та одяг у школі називали дитиною «ворога народу». Вона була присутня на засіданні комісії та отримала статус потерпілої від репресій.

Також комісія надала статус борця за незалежність України у XX столітті Івану Дем’янюку. У радянські часи він зазнав переслідувань за свої переконання та діяльність, зокрема звинувачень у націоналізмі й антирадянській агітації.

У 1988–1991 роках Іван Дем’янюк долучався до створення Товариства шанувальників української мови імені Тараса Шевченка, осередків Народного руху України та Української республіканської партії. Брав участь в організації мітингів, поширював самвидавні видання «Рада» і «Шлях до волі». За цю діяльність його переслідували, штрафували, заарештовували, звільняли з роботи та ув’язнювали.

Згодом він працював на відповідальних посадах в обласній владі та долучився до становлення державних інституцій незалежної України. Свою діяльність і боротьбу за незалежність описав у книзі «Ми вище прапор підіймемо!».

Рішення щодо надання Івану Дем’янюку статусу борця за незалежність ухвалили відповідно до Закону України «Про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».