Жителя Шосткинського району вітали зі сторіччям

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Жителя Шосткинського району вітали зі сторіччям

25 липня 2024 р. 16:08

25 липня 2024 р. 16:08

25 липня виповнилося 100 років жителю м. Дружба Шосткинського району Олександру Панкратовичу Молявко.

Зі словами щирих привітань, злагоди та миру до ювіляра завітали Дружбівській міський голова Євген Харитонов та представники громади. Про це інформує управління соцзахисту Шосткинської РВА.

Передали теплі слова вітання ювіляру від голови Сумської обласної військової адміністрації генерал-лейтенанта Володимира АРТЮХА , тимчасово виконуючого обов’язки голови Шосткинської РВА Оксани ТАРАСЮК та Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації. З побажаннями здоров’я і перемоги, вручили Почесну грамоту та подарунки.

Олександр Панкратович народився 25.07.1924 у селі Унеча, Клинцовського району, Брянської області в багатодітній сім’ї селян. Після закінчення 5 класів Унеченської школи з 12 років працював у селі та допомагав батькам. У червні 1941 року, в неповні 17 років, був призваний до війська. Воював у артилерії. Під Варшавою був контужений і тяжко поранений. Тривалий час лікувався та після одужання потрапив до залізничного батальйону. До 1949 року відновлював та ремонтував мости та залізничні споруди на Львівський залізниці. Має бойові нагороди та багато інших ювілейних нагород.

У 1949 році військову частину, де служив ювіляр, було переведено на ст. Хутір-Михайлівський. Тут він зустрів свою майбутню дружину. В їхній сім’ї народилось дві доньки. Зі старшою він проживає і на теперішній час. Має 2 онук та 2 правнуків.

Після виходу на пенсію у 1984 році роботи не покинув і продовжував працювати до 1996 року. Під час роботи нагороджений медалями «За доблесну працю», «Ветеран труда», безліч подяк і почесних грамот. Добра і чуйна людина із золотими руками.