Сумський бігун виграв марафон у Будапешті

18 жовтня 2024 р. 11:40

18 жовтня 2024 р. 11:40

Сумський ентузіаст бігу Сергій Панченко виграв 39. Spar Budapest marathon.

Забіг відбувся 13 жовтня. Наш земляк показав час 3:21:43 і посів перше місце у віковій категорії 65 років. Це був 402-й результат серед 4858 учасників. Це була 39-та країна Європи, в якій він пробіг марафон. Про це бігун повідомив у Фейсбуці:

“+39 країна Європи – done! Знайомтесь – це Угорщина.

Моя осінь двадцять четвертого цікава на події. Три нових країни – Ісландія, Молдова та Угорщина. Три марафони. І три Перемоги. ..мене переповнюють емоції – я знову переміг в категорії 65+, серед 65 однолітків. Цікава гра цифирків. І головне. Мій фінішний час 3:21:43. Це мій НАЙКРАЩИЙ результат з 2016 року. І це мій п’ятий марафон за останні 50 днів…

Я взагалі не розумію – як так сталось? Чес слово – я не хотів…навіть не міг про таке помріяти.

Спочатку, нічого не передбачало такого перебігу подій.

Літак Wizz Air затримався на дві години.

Можливо орги марафону в Будапешті могли передбачити ЦЕ спізнення? то й поміняли головного спонсора. Раніш був Wizz Air Budapest marathon, а з цього року- Spar Budapest marathon…

Wizz Air колись був спонсором і Київського марафону.. По 20 Є сертифікати давали…. минулось, та чи повернеться?

Одне спізнення тягне за собою вервочку інших.. Не встигли на зустріч з біговим товаришем Cernat Danut.

На ЕКСПО прийшли в свинячий голос.

Ну лади, номер отримали і шпильки дали. А ще футболку гарнюНЮ.

Вечоріло. Для екскурсій було запізно. А ось до гамазину спонсора Spar, в самий раз.

Шикарна молочка. Давненько не смакувати сметану та сир. Тільки не твердий, а такий зернистий,.. раніш він називався “творог”. Та це не gut. А як вірно українською? підкажіть. ..

Коли дійшли до полиць з Vino, то трішки засмутився. Нема чого вибрати..

Ось не вгадаєте, на чому зупинився..

Vino Afrika смакувало нам ввечері.

І таки я здогадуюсь, що теє вино було не просте, а з допінгом..

Бо на ранок мене понесло. Спочатку в туалет. А потім-по дистанції.

Ранок неділі. Час пред’явити ксиву – з чим прийшов на стартову лінію?

Я взагалі був спокійний, “як двері”..

А чого перейматись? Це мій п’ятий старт, за півтора місяці. Тому любий результат мене влаштує.

Але якось так трапилось, що опинився я біля пейсерів. “Біжимо по 5 хв” – тримали вони таблички.

Гараз. Най буде й по п’ять.

Головне встрягнути в драку, а там подивимося.

Перші км. Ноги свіжі. Голова порожня.

Біжимо,трішки розштовхуємо шаркунів. НЄ, ну якого дідька ви приперлись в перші шеренги? Ось не розумію.

А потім – бац, і думка застрягла – чому я так дратуюсь? Заспокойся та отримуй задоволення..

За цими думками.. я загубив своїх пейсерів.. Гармін почав фіксувати=то 4:30 то 4:40..”Напевно зламався”:подумав я.

Але ж біглось. І легко.

А ось і перша десяточка. Моя кохана дружина Валя чекає. Гельку дає і поцілунком підганяє Вперед.

Почалася гра в доганялки. “Диви яке дівча гарненьке, попереду. Давай дістанемо” : радить мій внутрішній стержень.. ПС гаразд, згоден. Вже не такий і стержень. Але ж куди подіти думки?..

Після дівчат, перейшов на ветеранів. На суперників. А їх, схожих на моїх однолітків, виявилось до біса. Чому схожих? та після 55 вже й не зрозуміти, стільки йому рочків? Пашпорта питати не будеш, а так- хз його знає..

Половинка.

Починає припікати.

Ні, не в небі. Там-порядок. Досить комфортні +13С..

А перегріватись почав..реактор. Той що всередині. Той що видає кіловати енергії.

Спасали пункти гідратації. Багато столів з напоями. Спочатку, декілька з водичкою. Потім – з тоніком. А в кінці, знову водичка.

І це гарно. Бо коли хлюпав, з розмаху, тонік в роззявлений ротік, то не завжди попадав. І потряпляв той тонік в очі. А пече ж, сильно!! . Я можу тільки уявити, яку “гадосну хімію” ми п’ємо..

Тому вода в кінці, була до речі. І очі промивав. І гарно обливався.

Щоб “реактор” охолодити.

Моє ноу хау. ==холодна вода і мокрий одяг, додає результату!

Головне – не переборщити.

30 км.

Починається терпіж. Далі – тільки на силі волі. І терпіти. Кожний кілометр. Кожен крок.

До мети. До фінішу.

35 км.

Стіна не знайшлась. Пульс, правда космічний. Але ще можу тримати темп.

Просів тільки на 41. На 15 сек. Це не критично.

Фініш.

Фініш з Прапором України.

І слова ведучого:”Serhii Panchenko. Ukraine”.

Мурахи по тілу.

І радість.

Після Фінішне.

Чес слово. Я вражений від свого результату.

3:21

Це просто не могло бути.

Це мій найкращий результат після 2016 року. При такій кількості стартів за останні два роки..

Неможливе — Можливе”.

Сумські