Навіки 55: Шосткинська громада попрощалася із прикордонником Віталієм Мацаком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Навіки 55: Шосткинська громада попрощалася із прикордонником Віталієм Мацаком

24 листопада 2024 р. 14:47

24 листопада 2024 р. 14:47

Війна продовжує забирати життя наших земляків. Шосткинська громада провела в останню путь захисника України Віталія Мацака. З перших днів повномасштабної агресії чоловік приєднався до ЗСУ. Служив на прикордонні – був командиром відділення взводу охорони. 22 листопада шосткинець востаннє вдихнув повітря рідної Батьківщини. Йому навіки залишиться 55.

Шосткинська громада знову у скорботі. 22 листопада долучився до «небесного війська» захисник України Віталій Мацак . З перших днів повномасштабної російської агресії шосткинець приєднався до ЗСУ. Служив на прикордонні - був командиром відділення взводу охорони. Йому навіки залишиться 55.

Автор: Зі сторінки у ФБ Миколи Ноги Навіки 55: Шосткинська громада попрощалася із прикордонником Віталієм Мацаком

Він народився 7 серпня 1969 року в Шостці. Навчався у середній школі № 11, після закінчення якої Віталій вступив до Шосткинського хіміко-технологічного технікуму і опанував фах хіміка - технолога. На цьому не зупинився і закінчив інженерно-педагогічну академію.

Після навчання на юнака чекала строкова служба в армії. А повернувшись, він став працювати інженером пожежної охорони.

Через кілька років перейшов до Шосткинської виправної колонії 66, де обіймав посаду начальника загону. Саме звідти пішов на заслужений відпочинок.

Віталій Мацак був доброзичливою людиною, на його допомогу могли розраховувати друзі. Він був підтримкою для дружини, прикладом мужності і відповідальності для сина. Коли в родині з’явився онук Артем, життя сім’ї наповнилося особливою радістю і щастям. Віталій неймовірно пишався хлопчиком, невтомно передивлявся відео і фото, розповідав про нього і цінував кожен день, що проводив з ним.

Наш земляк обожнював риболовлю. Дружина розуміла чоловікове захоплення і завжди чекала на повернення коханого. Але повернення з війни не дочекалася.

Рідні і близькі, колеги та вчителі, побратими та представники влади. Усі вони прийшли на церемонію прощання з Віталієм, аби провести його в останню путь та висловити слова співчуття родині воїна

На знак подяки Віталію Мацаку за захист Батьківщини, учасники жалобної церемонію стали на коліна. Попрощалися з ним, поклавши квіти до його труни. А потім – провели воїна дорогою слави, шани та вічної пам’яті.