Білопільська громада попрощалась із захисником Євгеном Єфіменком

04 квітня 2025 р. 09:56

04 квітня 2025 р. 09:56

Третього квітня до рідного Білопілля повернувся на вічний спочинок захисник України, полеглий земляк Євген Єфіменко, який боронив українську землю від російського окупанта та загинув на російсько-українській війні 1 квітня 2025 року.

Про це повідомляє Культура Білопільської громади.

Єфіменко Євген Станіславович народився у 1976 році. Закінчив Білопільську ЗОШ №4, потім – Білопільське професійно-технічне училище №5. Трудову діяльність розпочав токарем на Білопільському машинобудівному заводі.

Строкову військову службу проходив у лавах Національної гвардії України.

Після служби продовжив працювати за фахом на різних підприємствах: Білопільському автопідприємстві, ТОВ «Надія» (с. Воронівка), Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні, ТОВ НВП «Насоспромсервіс».

Разом із дружиною Тетяною виховали сина, ділили радощі та турботи, будували плани на майбутнє. А потім прийшла війна…

Чоловік служив у гарячих точках із 2014 року. Був одним із перших учасників АТО. Стояв на захисті міста Маріуполь. У 2016 році Євгена Єфіменка обрали головою спілки «Ветеранів АТО Білопільщини».

На початку повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, повернувся із-за кордону, а уже на початку березня був призваний до лав захисників 27 бригади Сумського артилерійського полку.

Служив у складі відділення управління самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Обіймав посаду розвідника-далекомірника. Разом із побратимами відбивав атаки російських військ та зупиняв їхнє просування на різних напрямках.

Воїн мав авторитет та повагу серед побратимів. Вони згадують Євгена як надійного та вольового військового, який із виваженістю підходив до вирішення поставлених завдань.

Лише хорошими словами говорять про чоловіка його знайомі та друзі, яких у захисника було багато: «Вічна пам'ять тобі, друже. Ти був справжнім другом. Ти завжди залишишся у наших серцях як хороша і справедлива людина. Легких хмаринок тобі, Женя!» .

Він, дійсно, був людиною великої душі – щирий, добрий, життєрадісний. Обожнював прості сімейні радості. Найбільшим щастям для нього були дружина і син, який нині є кадровим військовим і теж захищає Батьківщину. Разом вони мріяли про майбутнє, але підступний ворог обірвав ці мрії.

Важко уявити біль дружини, яка втратила коханого, сина, який втратив люблячого, турботливого батька, мами, яка ніколи уже не обійме свою дитину.

Життя нашого земляка обірвалося 1 квітня 2025 року. На момент загибелі йому було 48 років.

3 квітня 2025 року родичі, друзі, представники влади та жителі громади в скорботі провели земляка в його останню дорогу. Під час поховання священнослужителі звершили чин похорону, підносячи молитви за упокій його душі. Поховали захисника з усіма військовими почестями поруч з іншими загиблими військовослужбовцями на центральному цвинтарі.

Спи спокійно, солдате. Добра світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться в наших серцях.

через GIFER

Вічна слава і вічна пам’ять українському воїнові – нашому захисникові Євгену Єфіменку...

Сумські