Пам’яті Олександра Аніщенка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Пам’яті Олександра Аніщенка

12 травня 2025 р. 09:26

12 травня 2025 р. 09:26

5 травня 2014 року у бою під Слов’янськом загинув командир спецпідрозділу “Альфа” Служби безпеки України Олександр Аніщенко. Його ім’я носить сумська школа № 4, де він навчався, також на його честь названо один з навчальних курсів Національної академії СБУ.

Указом президента України полковнику Олександру АНІЩЕНКУ присвоєно звання “Герой України” з відзначенням орденом “Золота Зірка” посмертно. Рішенням Сумської міської ради йому надали звання Почесного громадянина міста Суми та на його честь названо вулицю.

На фасаді школи № 4 та на фасаді будівлі СДПУ, де він навчався, встановлено меморіальні дошки.

Під час Революції Гідности Олександр Аніщенко був заступником командира сумської “Альфи” і відмовився виконувати злочинний наказ — стріляти по людях.

“На Майдані був усю зиму. І, коли йому сказали, щоб штурмом брали Будинок профспілок, він сказав: я в цивільних людей стріляти не буду, покажіть де терористи, ми їх через дві години всіх арештуємо, а по мирних людях я стріляти не буду. Йому керівництво київське каже: що ж ти, Саша, собі псуєш кар’єру. Він каже: нічого, я не за кар’єру, а за Вітчизну і за своїх людей”, – розповідав батько Олександра, Григорій Аніщенко.

Брата Олександра Сергій згадував: «Мої бійці участі брати не будуть», – заявив Саша. «Тоді нехай всі пишуть рапорти про звільнення», – сказало йому керівництво. «Я відповідаю за цих хлопців, і я подам у відставку. Вони молоді, у них все життя попереду», – відповів мій брат генералу. Після цього «Альфа» зібралася і поїхала. Це було не тільки рішення командира, це була загальна думка колективу. Коли «альфовці» вже проїхали Пирятин, Сашкові зателефонували з Києва і сказали: «Людей достатньо, можете їхати». «А ми вже поїхали», – відповів він. Але по приїзду рапорт про звільнення він таки написав».

Після зміни влади Олександр залишився служити в СБУ.

Олександр Аніщенко загинув 5 травня 2014 року . Того дня група на двох машинах БТР вирушила в напрямку Слов’янська. Біля селища Семенівка на залізничному переїзді вони потрапили в засідку, під обстріл із трьох сторін. Коли один із БТРів підбили, Олександр разом із товаришами зайняли кругову оборону, прикриваючи евакуацію поранених. Полковник Аніщенко загинув від прямого влучання з гранатомета. Разом із ним у тому бою загинули ще двоє українських військових.
Поховали Героя 7 травня 2014 року на Алеї Слави Центрального кладовища.