Шосткинщина попрощалася із двома земляками-захисниками

02 червня 2025 р. 00:39

02 червня 2025 р. 00:39

У Шостці провели в останню путь захисників Романа Якушева та Артема Силака.

Якушев Роман Володимирович народився 6 березня 1984 року у Шостці, був єдиною дитиною в родині. Навчався у загальноосвітній школі № 1, захоплювався спортом (відвідував секцію акробатики). Роману довелося рано подорослішати, адже в юності він втратив обидвох батьків… Професійну освіту здобув на базі вищого професійного училища № 19 (спеціальність «Електрогазозварник»), після цього закінчив Шосткинський центр професійно-технічної освіти за фахом «Майстер ресторанного обслуговування. Адміністратор». Тривалий час чоловік працював у Києві, у різних сферах. Цілеспрямованість, працьовитість і завзятість допомагали йому у короткі терміни опановувати нові навички та професії, від робітника агропідприємства з вирощування шампіньйонів до працівника охоронної служби. У вільний від роботи час захоплювався риболовлею, дуже багато і з цікавістю читав. Він вмів цінувати дружбу, вмів розбиратися в людях, знайти спільну мову будь з ким. Однією з яскравих рис характеру Романа Володимировича була надзвичайна працьовитість, прагнення до порядку та чистоти, до наведення ладу. За кілька років кропіткої праці він зміг перетворити стареньку оселю у затишне приміщення, самостійно відремонтувати «тамбур» між квартирами (за що сусіди до цих пір згадують його добрим словом). З усім ремонтом впорався сам, а вчителями його були відеоролики з Ютубу.

У 2015 році Роман зустрів кохання свого життя, Анну. У любові та злагоді народився синочок Тимофій, якого батько обожнював усім серцем. Наш земляк дуже цінував свою родину і намагався дати їй все найкраще. Він змалечку навчився виживати, бути сміливим і рішучим. Мав загострене відчуття справедливості, не терпів обману та підлості… Іноді з гіркотою у голосі запитував дружину: «Чому ж люди не хочуть жити по правді?».

5 листопада 2024 року Роман Якушев добровільно став на захист Батьківщини. Про його рішення родина не знала до останніх днів… «Йду туди, щоб захистити тебе і нашого сина. Хочу, щоб наша дитина росла у мирі», – сказав він коханій напередодні відправки на навчання до Дніпра. На фронті наш земляк виконував обов’язки навідника мінометного відділення десантно-штурмового батальйону. Від більш старших побратимів отримав бойовий позивний «Молодий». Роман дуже мріяв про повернення додому після Перемоги, але наче передчував недобре. Незадовго до загибелі переслав до Шостки свої речі та нагрудний знак «Учасник бойових дій» зі словами: «Подаруєте медаль сину»…

Роман Володимирович Якушев загинув під час виконання бойового завдання на території Покровського району Донецької області. До останнього подиху він залишився вірним рідній Україні та військовій присязі…

Схиляємо голови у скорботі та пошані перед пам’яттю Героя!

Силак Артем Юрійович народився 20 жовтня 1982 року у місті Ш остка. Навчався у загальноосвітній школі № 4, після отримання середньої освіти вступив до Шосткинського центру професійно-технічної освіти (колишнє ПТУ № 13) та отримав професію кухаря-кондитера. Після проходження строкової служби підписав контракт з Національною Гвардією України і працював кінологом військової частини.

За словами рідних і друзів, Артем Юрійович відрізнявся спокійним і врівноваженим характером. Був працьовитим, відповідальним, чесним, принциповим. З усіма – родичами, колегами, друзями, підтримував дружні стосунки, намагався допомогти порадою та реальними справами.

Артем Юрійович користувався високим авторитетом серед військового керівництва та своїх колег. За відмінне виконання службових обов’язків та внесок у захист України був неодноразово відзначений Почесними грамотами та нагородами («Ветеран війни», «Національна Гвардія України. 20 років сумлінної служби» та інші).

26 травня Шосткинщина втратила ще одного вірного сина та захисника… Штаб-сержант військової служби, кінолог Силак Артем Юрійович помер у відділенні інтенсивної терапії однієї з провідних Київських клінік – від поранень, отриманих внаслідок ракетного обстрілу ворогом за тиждень до цього…

Доземний уклін воїну Світла, вічна шана і вічна вдячність…

Сумські