Шостка втратила ще одного захисника

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Шостка втратила ще одного захисника

13 червня 2025 р. 14:26

13 червня 2025 р. 14:26

Коваленко Євген Іванович народився 22 січня 1988 року у місті Шостка, мав сестру та брата. Навчався у загальноосвітній школі № 1, пізніше – у Шосткинському профтехучилищі № 19 (за спеціальністю «Столяр»). За словами рідних, Євген в юності захоплювався музикою і був душею компанії. Вміння цінувати дружбу збереглося у нього на все життя – він завжди намагався підтримати інших, допомогти їм всім можливим.

Тривалий час чоловік працював у сфері будівництва, мріяв побудувати затишний дім для себе та найріднішої людини – мами Ольги Василівни. Ще однією яскравою рисою характеру була любов до тварин - Євген ніколи не міг пройти повз безпритульних "чотирилапих", годував їх, а частенько і забирав додому.

Останні роки наш земляк проживав з мамою в с. Короп Чернігівської області.

Початок повномасштабної російської агресії сприймав дуже емоційно та близько до серця… Особливо турбувався про тих, хто змушений був покинути рідні домівки і рятувати життя в інших куточках України. Внутрішньо переміщених осіб, «переселенців» він підтримував і теплим словом, і останньою копійкою. «Їм ще гірше, ніж нам! А нас Бог не залишить голодними!», - гаряче переконував він знайомих…

На військову службу Євген Іванович був призваний 31 березня 2025 року, після проходження навчання був відправлений на Донецький напрямок. «Не переживай, все буде добре! Я обов’язково повернуся!», заспокоював він матір.

Напередодні своєї смерті Євген будував плани на майбутнє, збирав додому посилку зі своїми теплими речами. «Вони ще мені знадобляться!», - промовив він.

Схиляємо голови з вдячністю за захист України та кожного з нас!

Вічна пам’ять воїну Світла!