Вірш дівчинки з Сум увійшов у збірку «Поезія заради миру» від ЮНІСЕФ

24 червня 2025 р. 12:50

24 червня 2025 р. 12:50

У Києві відбулася презентація збірки «Поезія заради миру» — віршів, написаних українськими дітьми та підлітками на тлі повномасштабної війни

У виданні зібрано 30 творів українських дітей, яких війна застала вдома, у школах і на дитячих майданчиках. Їхні вірші — про страх і втрату, розлуку з рідними та проживання дитинства під звуки сирени замість шкільного дзвоника.

Збірку створено в межах глобальної ініціативи ЮНІСЕФ, запровадженої у 2020 році, щоб дати голос дітям, які опинилися в зонах воєн і конфліктів у різних куточках світу. За час її існування юні поети й поетеси надіслали понад 8 000 віршів власного написання.  У книжці дібрано найзворушливіші з них.

Однією з вибраних поезій став вірш 16-річної Анни з Сум. У своєму творі дівчинка розповідає про тугу за мирним життям, яке вкрала війна, і мрію — хоча б подумки повернутись до колись гомінкого, теплого минулого.

БАЖАННЯ

Змішання. Вулиці не затихають.

Ясний день красить гомін голосів.

Вітер несе в повітрі хаотичне їх звучання,

І є завітне щось у звичнім плині днів.

У небі літаки все пролітають,

І в аеропортах шум злітаючих птахів

Заглушить радість і печаль, вітання і прощання.

Це місце знову чує сотні й тисячі душевних слів.

Тріщання. В’януть дні колись прекрасні.

Пусті будинки, вулиці чужі.

Вони застигли у пейзажах попелястих,

Де сплять тепер аеропорти мовчазні.

Забуті книги на полицях пилом припорошені.

Старі мелодії в навушниках вже не звучать.

Вони болючі спогади дарують душам, вже давно спустошеним,

Про те, що, вони думали, в них не віднять.

Життя пройшло, а фотографій не лишилось,

Бо нікому зробити їх було.

Роки назад завмерло все навколо, думи зупинились,

І час лиш плинув, поки навкруги все наче тануло.

Бажання. Тихий шепіт лине в темряві нічній,

Коли осяє його лиш на мить зоря.

В ньому нема туманного більш сподівання й мрій,

Про визнання чи звершення, до яких бігли ми щодня.

В словах без адресата, що звучать на самоті,

Поселиться лиш спогад і прохання нагадати знову,

Часи, коли провулок людний гучно гомонів,

І аеропорти гули, зустрічаючи прибулих вдома.

Анна, 16 років. місто Суми

«Діти пишуть не тільки про страх і смуток. Вони промовляють також про любов і надію, — зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде під час презентації збірки. — У їхніх віршах — не лише туга за тим, що забрала в них війна, а й неймовірна сила, витримка й мужність молодого покоління, яке мріє про спокійне завтра. Діти мають право на те, щоби бути почутими, а їхні слова — потужне нагадування нам про справді значуще — мир для кожної дитини».

«Поезія заради миру» — це некомерційна  ініціатива. Книга не продається, але її можна безкоштовно прочитати і завантажити українською та англійською мовами на офіційному сайті ЮНІСЕФ в Україні.

Інформаційна кампанія зі створення та презентації збірки «Поезія заради миру» в Україні реалізована комунікаційним агентством pedan buro.

Війна забирає дитинство. Найкращі спогади. Безтурботний час. Збірка «Поезія заради миру» — важливе художнє вираження української молоді та спосіб нагадати світу, що вони заслуговують на світле майбутнє без війни.

okhtyrka.net

Сумські