вологість:
тиск:
вітер:
Жителі Роменської громади провели в останню путь Воїна, уродженця Хмелівської громади – Андрія Анатолійовича Бистра
30 червня 2025 р. 12:01
30 червня 2025 р. 12:01
Церемонія прощання із загиблим військовослужбовцем відбулась на Алеї Слави. Провести в останню путь Героя прийшли рідні, керівництво громад, священнослужителі, побратими, друзі та небайдужі жителі громади.
Літію за світлою пам’яттю Захисника відслужили священнослужителі Православної церкви України.
Про Героя пише Роменська міська рада:
БИСТРО Андрій Анатолійович, народився 24 лютого 1998 року в с. Коновали Роменського району Сумської області.
У 2004 році пішов до першого класу Сулимівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, де навчався до 5-го класу.
У 2009 році, в зв’язку з переїздом до с. Дзеркалька Роменського району, навчався в Дібрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Був допитливим та кмітливим хлопчиком, з ранніх літ став цікавитися технікою.
Рано залишившись без мами, Андрій разом з сестричкою Юлею стали на шлях дорослого життя: працювали та допомагали татові й бабусі.
Після закінчення школи він пішов навчатися до Недригайлівського професійно-технічного училища за спеціальністю тракторист, а паралельно отримав посвідчення водія.
У 2018 році був призваний на військову строкову службу до лав Збройних Сил України. А у 2019 році звільнився зі Збройних Сил та пішов працювати до Роменської виправної колонії №56. Був призначений молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки та отримав звання молодшого сержанта.
З 2020 по 2022 рік працював водієм у місті Ромни на будівельній базі. Працьовитий, наполегливий та відповідальний, Андрій не боявся жодної роботи, бо знав, що потрібно покладатися лише на себе та свої сили, адже на той час вони з сестрою вже залишилися без бабусі та тата.
🇺🇦24 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України водієм взводу 152-го батальйону, 1-го зводу, 1-го відділення, 3-ї роти. Виконував завдання на Сумському напрямку.
З 16 листопада 2023 року по 8 січня 2024 року перебував на Запорізькому напрямку, у с. Роботине, де відбувалися інтенсивні бої, внаслідок яких отримав поранення. Проходив лікування в містах Запоріжжя, Кривому Розі та Ромнах.
2 січня 2025 року знову повернувся до лав Збройних Сил України.
18 квітня 2025 року став у стрій 3-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону на посаду водія-електрика відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки.
З 10 червня 2025 року старший солдат БИСТРО Андрій Анатолійович вважався безвісти зниклим, а пізніше підтверджено, що він загинув на Луганщині, виконуючи службові обов’язки у складі цієї ж роти та батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Захиснику назавжди 27…
У Андрія залишилась сестра, яка втратила найдорожче – брата. Немає слів, що змогли б зменшити біль цієї втрати.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .
Джерело: romny24.info
Новини рубріки
У Сумській ОВА підбили підсумки червневих атак рашистів
01 липня 2025 р. 22:04
