У Кролевці рідні зниклих безвісти та військовополонених зібрались на акцію

06 липня 2025 р. 21:37

06 липня 2025 р. 21:37

6 липня у Кролевці відбулася акція на підтримку військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Їхні рідні зібралися в центрі міста з прапорами та плакатами, аби нагадати про своїх захисників. Більше фото у репортажі Суспільного.

09:00 ранку — у центрі Кролевця розпочалася хвилина мовчання, а згодом — щотижнева акція на підтримку зниклих безвісти та полонених військових. Їхні родини тримають прапори та плакати з фотографіями воїнів і закликами не забути про них.

У Кролевці рідні зниклих безвісти та військовополонених зібрались на акцію підтримки. Суспільне Суми

“Я стою за брата Мороза Євгена Михайловича, вважається безвісти зниклим вже 4 місяці. Зник на Донецькому напрямку. Я сподіваюсь, що він повернеться, живим”, — сказала Юлія Коноваленко.

“Я стою тут за свого безвісти зниклого коханого. Він зник безвісти 12 червня 2024 року на Запорізькому напрямку. Вже понад рік ми не знаємо, де він. Немає жодної офіційної інформації, немає жодного підтвердженого полону з цього напрямку. Але ми віримо і чекаємо наших хлопців додому”, — сказала Світлана Соломаха.

До акції долучився і захисник, звільнений з полону у травні 2025 року Олександр Негір. Чоловік розповідає, що потрапив до військ РФ у липні 2023 року, поблизу населеного пункту Майорське на Донеччині та провів там майже два роки.

“Це важливо для рідних, для нас. Ми, як були в полоні — у нас інформація взагалі була відсутня, ми навіть не знали, що відбувається в Україні. Дані мітинги — це надія в серцях у людей, що їхні рідні, їхні близькі — живі. А надія вона ніколи не вмирає”.

Яна Ляшенко приходить на акції щотижня, говорить її чоловік Олександр пропав безвісти 6 грудня 2024 року в Курській області.

“Я приходжу сюди, щоб підтримати інші родини, у яких хлопці в полоні — чоловіки, сини, батьки. І отримую тут теж допомогу, бо ми вже тут як одна родина і підтримуємо один одного”, — сказала Яна Ляшенко, дружина безвісти зниклого.

Не має інформації про свого чоловіка вже понад півтора року Альона Тихонова. Він ніс службу в Авдіївці, розповідає дружина, їхав відвезти ліки та забрати поранених побратимів.

“При виїзді їх накрив мінометний обстріл. Із шести лишились на позиціях троє. Ми досі не знаємо, де вони і що з ними”.

“Я ходжу на мітинги, борюся, їжджу на обміни, спілкуюся з хлопцями, які вийшли з полону. Поки серйозного чогось нового немає. Але я надіюсь, що колись буде день — я обійму його міцно і поцілую, і я буду найщасливіша людина на цьому світі”, — додала пані Альона.

Аліна Мисенко розповідає, що під час першої поїздки на обмін 6 травня, один зі звільнених військовослужбовців підтвердив, що бачив її чоловіка в полоні.

“На завдання вони виходили 1 грудня. Крайній раз я спілкувалася з ним перед тим, як вони вийшли. Він сказав, що йдуть десь максимум на тиждень. Але через пʼять днів після того, як він пішов на завдання, ми вже забили на сполох. Почали дзвонити командирам батальйону, командиру роти — вони говорили, що все добре, що вони на завданні, але немає звʼязку”, — розповіла Аліна Мисенко, дружина безвісти зниклого.

Валентина Сухолєт прийшла на акцію підтримати свого сина. Він вважається безвісти зниклим, але жінка розповідає, що у 2025 році кілька звільнених з полону бійців підтвердили, що бачили його. Також є підтвердження з Координаційного штабу.

Сумські