вологість:
тиск:
вітер:
Тростянчани попрощалися з героєм Олександром Липовим
У селі Олексине, на подвір’ї будинку, де проживав Герой, зібралися рідні, друзі, побратими, військовослужбовці, представники міської ради, щоб провести Захисника в останню путь із гідністю та шаною.
Мовчазна хода від домівки до цвинтаря, заплакані очі рідних та односельців… Шлях до місця вічного спочинку був пройнятий болем матері, яка втратила сина. Смутком рідних і друзів, для яких Олександр назавжди залишиться добрим, щирим, світлим. Люди прощались з Героєм, що став щитом між ними та війною. Його смерть - рана, що болить у серці громади. Та Герої не вмирають - вони відходять у вічність, залишаючи світло, яке веде нас далі.
Олександр Липовий народився та виріс у селі Олексине, навчався у Білківській школі. Отримав спеціальність помічника машиніста у Білопільському вищому професійному училищі, після отримання освіти працював на залізниці, був надією та опорою для рідної матусі – Любові Володимирівни. Друзі, знайомі та сусіди пам’ятають Олександра як товариського, веселого та щирого чоловіка, на якого завжди можна було покластися. Мріяв про сім’ю, про мирне майбутнє, але війна де дала реалізувати його мрії – Олександр у червні 2025 року був призваний до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини.
Служив солдат Олександр Миколайович Липовий вогнеметником штурмової роти 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. Він виконував важливі бойові завдання, тісно взаємодіяв зі штурмовими групами Сил Оборони України, забезпечував їх просування, придушуючи вогневі точки противника та рятуючи життя своїх побратимів. Загинув він 5 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Диліївка Донецької області. Нашому Герою було лише 38 років, так багато планів лишилися нездійсненними…
На церемонії прощання виступила секретар Тростянецької міської ради Наталія Ковальова, яка звернулася до присутніх зі словами скорботи й подяки:
"Сьогодні ми прощаємось із Героєм. Олександр Липовий — це той, хто без вагань, не ховаючись, став на захист нашої держави, нашого майбутнього. Він був люблячим сином, вірним другом і справжньою Людиною з великої літери. Тростянецька громада завжди пам’ятатиме його подвиг. Низько вклоняємося матері Героя – Любові Володимирівні, яка виховала справжнього патріота. Глибокі й щирі співчуття… Ви можете й завжди будете по праву пишатися своїм сином, бо він є справжнім Героєм наших днів!"
До слова був запрошений і Олександр Одражий, начальник 1 відділу Охтирського районного ТЦК та СП. Саме він передав матері загиблого сина синьо-жовтий прапор, як символ честі і самопожертви.
Виступила з промовою і завідувачка Білківської філії ліцею № 2 Людмила Маленко:
«Ще зовсім недавно ми не чекали й не думали, що у нашу країну, у нашу домівку прийде таке жахіття війни. І ось знову страшна звістка огорнула смутком наші серця – наш земляк Олександр Миколайович загинув, захищаючи нашу землю. Немає слів, щоб виразити ту печаль, яка огорнула нас, і ту лють, яку ми відчуваємо до російської орди, яка забирає наших кращих синів!»
Поховали Героя під звуки Державного Гімну України та військовий салют — триразовий залп у пам’ять про загиблого захисника, повідомили в мерії Тростянця.
Дякуємо Воїну за захист!

Новини рубріки

Внаслідок авіаудару по Сумській громаді загинуло подружжя
12 липня 2025 р. 16:34

У Сумах попрощались із захисником Денисом Яременком
12 липня 2025 р. 16:34

На Сумському напрямку відбулося одинадцять боєзіткнень
12 липня 2025 р. 16:26