На 77-му році життя зупинилося серце Бориса Анатолійовича Мартиненка

20 липня 2025 р. 20:32

20 липня 2025 р. 20:32


Упродовж 1984-2007 років Борис Анатолійович очолював колектив обігового локомотивного депо Ворожба, докладаючи багато зусиль та енергії до виконання виробничих завдань і розбудови підприємства. Борис Анатолійович був депутатом Ворожбянської міської ради, членом виконавчого комітету, повідомляє Ворожбянська міська рада.

- Борис Анатолійович був, як то кажуть, керівником від Бога. Хоч і вимогливий, але водночас – справедливий. Умів працювати з колективом. Він вийшов із робочої сім’ї. Його батьки теж працювали на залізниці: наскільки пам’ятаю, батько – в локомотивному, мати – у вагонному депо, - розповідає колишній машиніст Володимир Іванович Кальченко.

Трудову діяльність на залізниці Борис Анатолійович починав помічником машиніста, потім – машиністом. Ще за часів радянської влади був парторгом у депо, а пізніше очолив колектив. Певний період працював і після того, як настав час виходити на заслужений відпочинок.

- Єдиний його "недолік" – він був людиною м’якої вдачі. Іноді здавалося, що варто було б бути трохи жорсткішим у деяких моментах. Хоча він усе одно міг зробити так, що людина, навіть пізніше, але врешті усвідомлювала, що була неправа. А ще він був хорошою, чуйною людиною. Ставився з повагою до інших та завжди ішов назустріч тим, хто до нього звертався. Він розумів людей, - говорить Володимир Кальченко.

Як згадує чоловік, за часів керівництва Бориса Мартиненка були і реформи, і труднощі, які від нього не залежали. Розпад «союзу», обсяги роботи падали, на підприємствах відбувалося скорочення штату.

- Пам'ятаю, у 80 роки колектив обігового депо налічував до семисот осіб! Машиністи, помічники машиністів, інструктори… А ще – обслуговуючий персонал, слюсарі з ремонту рухомого складу, екіпірувальники та інші працівники… А вже у двохтисячних, коли я йшов на пенсію, не було і 250… Багато хто потрапив під скорочення через те, що впав обсяг робіт. Та Борис Анатолійович свою роботу виконував справно й завжди відповідально. І дуже переживав за свій колектив.

Якщо питання були в його компетенції, завжди намагався допомогти. Хтось будинок будував чи ремонт у квартирі робив, зверталися до нього. Будматеріали якісь виписати, пісок, щебінь чи іншу допомогу – ішли до Бориса Анатолійовича, а він уже далі надсилав наші звернення до конотопського керівництва. В основному всі питання вирішувались позитивно, - згадує Володимир Кальченко.

через GIFER

Світлий, добрий спомин завжди житиме в серцях усіх, хто знав, любив та поважав Бориса Анатолійовича Мартиненка…

Реклама

На 77-му році життя зупинилося серце Бориса Анатолійовича Мартиненка

Джерело: bilopillia.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua