У Шостці створили ГО «Спілка родин зниклих безвісти Сумської області»

27 липня 2025 р. 21:25

27 липня 2025 р. 21:25

Шосткинські недільні акції підтримки полонених та зниклих безвісти переросли у створення потужної громадської організації «Спілка родин зниклих безвісти Сумської області». Її очолила Ірина Половинко, чий чоловік також вважається зниклим безвісти. Головна мета спілки – дати голос тим, хто живе в очікуванні звісток, та об’єднати зусилля для пошуку рідних, надаючи їм підтримку та захищаючи їхні права.

Родини, чиї захисники мають статус «зниклий безвісти», об’єдналися і створили спілку. Все почалося з акцій на підтримку зниклих безвісти та полонених, які щонеділі проходять у Шостці.

Автор: З архіву Ірин Половинко

Ірина Половинко, дружина зниклого безвісти Андрія, голова та керівниця ГО «Спілка родин зниклих безвісти Сумської області» , розповіла, що спілка створена за підтримки Міжнародної Комісії з питань зниклих безвісті та Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (NORAD) і, зокрема, авторки й координаторки проєкту Світлани Чаусовської.

Автор: З архіву Ірин Половинко

– Ми зібрались, щоби об’єднати голоси родин, щоб говорити про те, що не має права залишитись в тіні – про долі наших рідних, які зникли безвісті або перебувають у полоні.

Пані Ірина розповіла про поточну діяльність новоствореної організації і про плани на майбутнє. Головна мета організації – дати голос тим, хто живе в невизначеності й очікуванні бодай якоїсь звістки про рідну людину, яка пішла захищати Батьківщину і зникла у вихорі війни.

– Ми об’єднуємо родини військовослужбовців і цивільних, які зникли безвісті або перебувають у полоні, щоб разом шукати відповіді, захищати свої права і підтримувати одне одного. Наша мета – забезпечити підтримку родинам, домогтися системних змін у сфері пошуку зниклих безвісти осіб, підвищити видимість проблеми у суспільстві, зберегти людську гідність кожної історії. Наше завдання – адвокація прав родин, комунікація з державними інституціями.

Окрім акцій, які роблять проблему безвісти зниклих видимою, був проведений флешмоб «Дитячі послання на крилах надії» та відбулася поїздка делегації громадської організації до Туреччини.

Делегація громадської організації здійснила візит до Туреччини, що стало важливим кроком у міжнародній адвокації з питань зниклих безвісті та полонених. У межах візиту представники спілки взяли участь у двох мирних акціях у Стамбулі. Делегація зустрілась з дипломатами, громадськими активістами, духовенством Вселенського Патріархату.

Зараз у громадській організації працюють над створенням альбому із загиблими безвісти та інформацією про них. Начальник відділу з питань ветеранської політики Шосткинської РВА Сергій Ільєнко застеріг присутніх від співпраці з сумнівними організаціями, які пропонують допомогу за гроші, і нагадав, які установи займаються зниклими безвісти.

– Ні в якому разі не потрібно довіряти особам, які пропонують послуги з пошуку і повернення осіб, зниклих безвісти, за гроші. Треба розуміти, що пошуком займаються виключно державні органи. В органах Міністерства внутрішніх справ є обширна база зниклих безвісти. Головне Управління розвідки займається пошуком через ворожі онлайн-сервіси. Працює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Сестра Геннадія Антипенка, який зник безвісти, Олена Басанець розповіла, що було надзвичайно важко дізнатися про долю брата. Хоча він і вважається зниклим безвісти, є переконливі свідчення, що Геннадій загинув під Красногорівкою. Пережити цю втрату Олені допомогло знайомство з дружиною Андрія Половинко — побратима її брата, який також зник безвісти.

Олена Басанець, секретарка спілки, заявила: «Якщо не ми, то ніхто їх не шукатиме, вони нікому не будуть потрібні. Ми маємо згуртовуватися. Вони захищали нас, і ми не можемо їх підвести. Наш обов’язок — усіх їх знайти».

Оксана Мандрико вже 2 роки і 4 місяці чекає на зниклого безвісти сина Владислава Мандрика. Пережити цей смуток їй допомагає рукоділля, саме тому вона стала кураторкою акції «Рушник надії».

– Я хочу бути серед тих людей, з якими в мене є спільний біль, спільна проблема, бо разом вирішувати проблему легше. Рушник, який ми будемо вишивати, – це елемент магії, і в жінок природою закладено трішки магії, тому ми будемо акумулювати енергію, яка нам допоможе знайти наших рідних.

Пані Оксана презентувала акцію, мета якої – привернути увагу суспільства до теми полону та зниклих безвісти, створення культурного артефакту, який несе в собі пам’ять, біль, любов та надію, стане символом єдності і незламності. Акція передбачає колективну роботу над вишиванням рушника, де будуть об’єднані кольори блакитний, темно-синій, чорний, які стали символами зниклих безвісти. Жінки обрали відтворювати на полотні символи землі, сонця, дороги до дому, щоб полегшити рідним шлях до рідного дому. Цю благу справу благословив отець Сергій.

Символічні перші стібки на рушнику запропонували зробити родині Євгена та Оксани Дзекунових. Ця пропозиція набуває особливого значення, адже чоловік нещодавно повернувся з полону. До створення рушника надії долучились усі охочі. Присутні ще довго не розходились, вони обступили Євгена і розпитували його про полон. Військовий підтримав їхній намір зробити альбом зі зниклими безвісти, адже під час реабілітації він передивився багато подібних і впізнав по світлині одного з хлопців, з яким був у російському СІЗО. Він зателефонував його рідним, телефон був указаний в альбомі, і повідомив їм цю новину. Так вони дізналися, що захисник живий.

Усі, хто на самоті переживає очікування новин про близьку людину, можуть долучитися до об’єднання для отримання підтримки, інформації тощо. Спілка родин зниклих безвісти відкрита для всіх, хто має активну громадську позицію та щире бажання допомогти. Тел. (068) 101-35-25.

shostkanews.city

Сумські