Історія поєднується з сучасністю: студія «Ладунок» розвиває і надихає

01 серпня 2025 р. 16:26

01 серпня 2025 р. 16:26

Про роботу цієї студії, про творче заохочення молоді, про письменницьку майстерність і костюмовані екскурсії Сумами, а також про те, чому варто заходити в Артдворик на Воскресенській, говоримо з засновницею авторської STEAM&студії «Ладунок», письменницею, кандидаткою географічних наук, викладачкою ВСП «Сумський фаховий коледж СНАУ» Анною Коршуновою.

- Аню, оскільки я тебе знаю багато років, то можу звертатись на «ти» і ставити відверті питання. От скажи: «Ладунок» – це про що?

- Я завжди знаходила в житті дивовижне, і зараз теж – це найважчі роки, але вони подарували мені найдорожче: сильних і світлих людей, прекрасних учнів, з якими я вже спілкуюсь, як із колегами. А ще – свободу. Два роки тому я пішла з системи освіти, але не залишила професію. Далі було найскладніше: довіритись собі, повірити в себе, у досвід і знання, пошукати свою суперсилу. І ця суперсила помістилась в одне-єдине, на позір нудне й сухе слово – методика.

Як вчителька, журналістка, популяризаторка науки, я вмію якнайкраще пояснювати просто складні речі й явища, доносити інформацію цікаво, креативно і, головне, з очікуваним результатом. Власне, чому найпопулярнішими є студії й школи розвитку для дітей головним чином ІТ напрямків або підготовки до школи? Дуже хотілося «закрутити» все навколо природничих наук, локальної історії й найближчого оточення дітей. От із цього й виросла ідея STEAM-студії «Ладунок».

- У вас у студії багато незвичних письмових, я б сказала, пам’яток. Це артефакти чи виготовлені вже зараз сувеніри?

- Я завжди цікавилась каліграфією, старший син у підлітковому віці захопився малюванням пером і чорнилом… У проєкті «Костюмована екскурсія «Ми вам розкажемо про Суми» ми з учнями іноді робили таку локацію: дівчинка в костюмі сумської гімназистки початку ХХ ст. пропонувала екскурсантам спробувати писати так, як у ті часи. Для старших це ностальгія, для дітей – екзотика, історична атракція. Два роки тому я відкрила для себе український скоропис – стиль письма, який набув значного поширення в документах військових і ратушних канцелярій Війська Запорізького в кінці XVI - на початку XVIII століть. Він дуже гармонійно вписався у міждисциплінарність студії, а найцікавіше, що знайшов відгук не лише у дітей, а й у дорослих.

- А тепер поєднай писання пером і чорнилом до STEAM-освіти.

- Це насамперед діяльність, цікава й нестандартна. Український скоропис – це той стиль, яким писали в сумській сотенній канцелярії у 17-18 століттях, це перші документи, в яких йдеться про заснування міста, перші карти… Це наша історія. І не тільки історія. До занять у студії додаються тематичні прогулянки й екскурсії історичним центром міста. Ми виготовляємо чорнила за середньовічними рецептами – а це хімія, ботаніка й навіть зоологія.

Окремий модуль – «Картографіка», де ми в процесі створення фентезійної карти додаємо
картографію, математику й… сторітелінг. В річному курсі є також «Дивозілля», «Шляхетний цукор», є окремий курс історії архітектури з макетуванням, фізикою й географією. З вересня плануємо відкрити курс ментальної каліграфії для молодших школярів.

- І де це все відбувається? Куди варто прийти, повчитись або просто побачити на власні очі ваші витвори мистецтва?

- Це неймовірне місце, дуже атмосферне й дружнє. З музеєм «Причал Одіссея» у нас кілька
спільних проєктів, найпопулярнішим є лекція-перформанс «До плаття». Вона відбувається просто в музеї, де ми з помічницею вдягаємо модель (зазвичай когось із присутніх) у повну
репліку вбрання початку ХХ століття. Я розповідаю історію кожного елемента, а потім можна переглянути колекцію старовинних фото в музеї й упізнати на них практично все, про що йшлося на лекції. Але для мене мета – не розповісти про одяг сумських панянок, а показати, якими європейськими й прогресивними були Суми. Така форма – це лише один із цікавих методів глибшого знайомства з історією міста.

- Але ж певні події і заходи виходять за межі Артдворика?

- Так, звісно, але екскурсії – це річ сезонна, й більше додаткова діяльність. Два попередні сезони ми в «Ладунку» складали й випробовували кілька маршрутів і форматів. Додали ігрові моменти, квест, уявні мандрівки в часі, костюми… Є у нас і пошук сумського скарбу, й гадання на Сковороді, і пошук старовинних документів із компасом…

- А хто це – «ми»?

- Зараз у мене є помічниця-учениця Ірина Зінченко. За фахом вона історик-археолог, закінчує навчання в магістратурі. Це моя випускниця, і я дуже щаслива, що в «Ладунок» приходять такі безцінні й натхненні люди, з якими можна розвивати справу й пройти будь-які випробування.

- Ну і не можу не згадати ще одну твою діяльність. Та таку, що знає вся читаюча країна, а саме – письменницьку, адже твоя книга «Комп і компанія» перемогла у номінації «Дитяча книга року ВВС-2017». І що з цим досвідом робити?

- Мені досі складно називатись письменницею, бо не вважаю це ані професійним, ані основним заняттям. Це шлях, і я просто пройшла ним трохи далі, тому, мабуть, можу показати іншим, як оминати вибоїни й долати його з найменшими розчаруваннями й зусиллями. Я взагалі не планувала цей курс, хоча маю досвід, адже багато років у гімназії була керівником літературної студії «Веретено», є тренеркою й членкинею журі Міжнародної Олімпіади геніїв у категорії «креативне письмо». Я просто відповіла на запит кількох людей і розробила базовий курс письменницької майстерності. Дуже гарно працювала перша група – офлайн, потім, знову ж, за запитом, спробувала в онлайн форматі.

- У чому особливість цього курсу?

- Оскільки це не основна діяльність студії, я не набираю в групу велику кількість учасників. Для мене важливим є особистий контакт і кураторство, індивідуальний підхід. І це не про «книгу за п’ять днів» і не про натхнення, курс – про реальну роботу над текстом, дієві інструменти й літпроцес без рожевих окулярів. Тому – куди ж без схем, таблиць і формул, з дрібкою філософії й списками для читання.

До мене приходять дорослі люди з мрією про книжку, з бажанням поділитись думками, ідеєю, я намагаюсь показати шлях – як не продиратись до мети крізь нетрі, а йти спокійно, методично, крок за кроком. Але йти треба самостійно. Мрію побувати на презентації у своїх випускників, бо завзяття, ідеї й праця кожного варті втілення в папері.

- Це робота з дорослими. А підліткам є шанс навчитись?

- Так, я планую з вересня попрацювати онлайн із групою старшокласників. Це буде не тільки креативне письмо, а й базовий сторітелінг. В сучасному світі дуже важливо вміти працювати з текстами, висловлювати й, головне, доносити свою думку. Треба вміти писати есе, захищати проєкти й просувати стартапи, писати цікаві історії й розповідати їх. Але головне – бачити, скільки цікавого довкола. Цей світ вартий, щоб про нього розповідали з захопленням, помічали світло попри все. «Ладунок» - це про цікавість до життя, про захоплення життям, про зростання й розвиток. Але я тільки починаю вигадувати й втілювати цю історію.

Ладунок в Інстаграмі: ladunok.sumy

Фото з особистого архіву Анни Коршунової.

Сумські