Ворожбянська та Річківська громади увійшли до каталогу «Культурний профіль громад Сумщини»

14 серпня 2025 р. 10:35

14 серпня 2025 р. 10:35

Агенція регіонального розвитку Сумської області презентувала каталог «Культурний профіль громад Сумщини». У каталозі зібрано 27 громад — 27 унікальних ідентичностей, які відображають культурне багатство нашого регіону. До каталогу увійшли і дві громади Білопільщини - Ворожбянська та Річківська.

Ворожбянська громада

Вокзал залізничної станції

Залізничний вокзал м.Ворожба. Архівне фото Фото: З відкритих Інтернет-джерел

Вокзал залізничної станції Ворожба є історичною та архітектурною пам’яткою Сумщини, що поєднує культурну, економічну та естетичну значущість. Перший поїзд вирушив зі станції 14 листопада 1868 року, а в 1888 році було урочисто відкрито нову будівлю вокзалу, спроектовану архітектором Юргенсом. Вокзал є яскравим прикладом пізньокласичного стилю з елементами модерну: симетричний фасад, прикрашений аркою вікна, декоративні карнизи та балюстрада, що створюють величний архітектурний ансамбль. Будівля вирізняється не лише функціональністю, а й вишуканістю деталей, які надають їй урочистого вигляду.

Станція Ворожба вражає поєднанням архітектурної витонченості та історичної значущості, ставши не лише транспортним вузлом, але й унікальним місцем, яке приваблює туристів своєю культурною спадщиною та атмосферою минулої епохи.

Покровська церква

Покровська церква у Ворожбі Фото: З відкритих Інтернет-джерел

Покровська церква – справжня перлина Ворожбянської громади, що пронесла крізь століття свою велич. Збудована у 1769–1778 роках на місці згорілої дерев’яної святині, вона стала символом віри та наполегливості місцевих мешканців, які, попри дозвіл лише на дерев’яну споруду, звели мурований храм. У 1878 році церква набула хрестообразної форми, завдяки прибудові двох притворів. Унікальний ансамбль доповнюють дзвіниця, зведена у 1918 році та відновлена в 1990-х, та будівля волосного правління початку XX століття, що разом утворюють архітектурний трикутник, який зберігає дух історії.

Річківська громада

Побутові пісні села Річки

Побутові пісні села Річки є важливим елементом української нематеріальної культурної спадщини, що відображає унікальність місцевих традицій. Ці пісні, переважно ліричного характеру, розкривають теми кохання, віддаленості від рідного дому та особистих переживань. Це такі відомі твори як «Ой на горі сухий дуб», «Тече річка», «Чом ти не прийшов» та інші. Особливість річківських пісень полягає у локальних текстових і мелодійних варіантах, а також у наявності унікальної двоголосої структури, де сольний заспів веде мелодію, а інші жінки гуртом підхоплюють гурт. Зберігаються ці твори переважно завдяки жінкам старшого віку, які є носіями традицій, та передаються із покоління в покоління.

Річківські «Весільні утята»

Випікання весільного печива «утята» є однією з найяскравіших традицій села Річки. Це печиво використовували як прикрасу для весільного короваю і водночас воно мало глибоке значення – уособлювало любов, злагоду та міцність молодої родини.

Традиція має давнє коріння, а процес виготовлення супроводжувався дотриманням обрядів та автентичних пісень. «Утята» формувалися вручну з тіста, прикрашалися візерунками, що виражали гармонію в родині, і випікалися до золотистого кольору. Їх розміщували на короваї разом із центральною прикрасою – «павою», а додатково декорували стрічками, паперовими квітами та іншими елементами.

Весільне печиво виготовляють за давніми технологіями, переданими з покоління в покоління, і його досі використовують для прикраси весільного столу. Крім того, «утят» часто дарують гостям як оберіг. Ця традиція продовжує жити завдяки зусиллям місцевих майстринь, які не лише виготовляють весільні прикраси, але й охоче діляться своїми знаннями з молоддю, зберігаючи цей цінний елемент нематеріальної культурної спадщини для майбутніх поколінь.

Під час створення каталогу Агенція регіонального розвитку Сумської області та партнери провели дослідження культурних ресурсів Сумщини, а також розробили візуальну концепцію. Кролевецькі рушники — як символ нематеріальної культурної спадщини — стали основою візуальної ідентики каталогу.

Елементи вишивки перетворилися на шість унікальних піктограм – шість напрямів:

• матеріальна спадщина;
• нематеріальна спадщина;
• інфраструктура;
• видатні особистості;
• природа;
• культурні індустрії.

Для досягнення історичної достовірності каталог пройшов вісім етапів редактур за участі краєзнавців, науковців та музейних працівників.

Повній каталог можна переглянути за посиланням .

«Культурний профіль громад Сумщини» — це не просто збірка. Це — культурна візитівка Сумської області, яка показує силу нашої спадщини, глибину ідентичності та потенціал розвитку.

Цей каталог підготовлений Агенцією регіонального розвитку Сумської області за підтримки Швейцарії у межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що втілюється через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB, за сприяння Департаменту культури, туризму та релігій Сумської ОДА.

Сумські