Плащаниця XVIII століття з конотопської церкви експонується в Національному музеї декоративного мистецтва

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Плащаниця XVIII століття з конотопської церкви експонується в Національному музеї декоративного мистецтва

22 жовтня 2025 р. 18:32

22 жовтня 2025 р. 18:32

Про це повідомляє Конотопська міська рада. Виставкова експозиція «Коли минуле оживає – народжується майбутнє» презентує понад 50 музейних предметів, які пройшли складний і багатоступеневий шлях реставрації.

Серед експонатів привертає увагу раритетний твір літургійного мистецтва — плащаниця другої половини ХVІІІ століття з церкви Сорока Святих міста Конотоп.

Це живописне полотно виконане в олійній техніці з широким обрамленням шовковою тканиною, яка орнаментована вишивкою. Центральна композиція представляє багатофігурну сцену «Покладення до гробу».

На передньому плані – фронтальне зображення мертвого тіла Спасителя, на другому – фігури святих: Богородиці, Іоанна Богослова, Йосифа Аримафейського і Никодима, які вирішені в об’ємно-просторовій манері.

Музейній плащаниці понад 220 років, за які вона зазнала чисельних трансформацій. У другій половині ХVІІІ ст. це було лише живописне полотно з широким червоним кантом, виконане в олійній техніці з написом тропаря погребіння Христового. Плащаницю довгий час використовували як необхідний елемент проведення літургії, тому живописне плато зазнало руйнацій, а значна частина канту з написом була втрачена.

У 1792 р. церковну річ поновили коштом нащадків роду Самойловичів.

З часом, орієнтовно у ХІХ ст., для створення візуального підвищення живописну частину – сцену «Покладення до гробу» – було вкладено на високий підклад. Дана реконструкція зумовила та сприяла процесам руйнації твору.

Нині пам’ятка представлена у тому вигляді, якого вона набула при поновленні кровними нащадками гетьмана Івана Самойловича.

З 2014 до 2021 року тривали реставраційні роботи з відновлення плащаниці, які віртуозно виконали художники-реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України: Катерина Коваль, Володимир Папушенко – живопис; Тетяна Мінжуліна, Марія Бухаріна – тканина.

Побачити відроджені шедеври в музеї відвідувачі зможуть до 23 листопада.