Про відданість, людську зраду та важку роботу зооволонтерки із Шостки

18 листопада 2025 р. 21:13

18 листопада 2025 р. 21:13

У прикордонній Шостці триває свій, тихий, але не менш запеклий фронт — фронт милосердя та порятунку. Тетяна Піскурьова, голова ГО«Добре серце» разом зі своїми помічниками багато років допомагає безпритульним тваринам. Нині Тетяна опікується понад двома сотнями собак і котів, чиї долі були понівечені війною та людською байдужістю.

За останній рік кількість підопічних Тетяни суттєво зросла — зі ста особин до близько двох сотень. Це не лише місцеві безхатьки, але й тварини, евакуйовані із постійно обстрілюваних прикордонних сіл Сумщини. Деяких собак передали захисники прямо з гарячих точок Донеччини. Значна частина тварин — це домашні улюбленці переселенців , яких люди, не маючи змоги доглядати, просто залишають на вулицях Шостки, говорить волонтерка.

«Зараз у нас дуже багато породистих. Раніше такого не було, всі хотіли взяти собі таку тваринку, а зараз спробуй ще їх прилаштувати», - зітхає Тетяна.

Тетяна Піскурьова

Тварини, що потрапляють під крило «Доброго серця», проходять лікування та реабілітацію. Частина з них перебуває у тимчасовому Шосткинському пункті перетримки. Головна мета Тетяни — знайти кожному хвостику люблячих і відповідальних господарів . За роки своєї волонтерської діяльності вона віднайшла домівки для не однієї тисячі тварин Шостки та району.

Проте не всім судилося почати нове життя у родині. Близько тридцяти тварин проживають безпосередньо в домі Тетяни Піскурьової. Це ті, кого навряд чи хтось колись забере: сліпі, трилапі.... Волонтерка наголошує: «Всі вони заслуговують на любов і нічим не гірші від здорових» .

Попри самовіддану працю, Тетяна визнає: зараз віднаходити господарів хвостикам складно.

«Ось у минулому місяці ми 60 котів прилаштували і всього лише 16 собачат. Раніше вдавалось набагато більше», - зауважує вона .

Кожен підопічний має свою історію, часто трагічну. Дві з них особливо розкривають людську жорстокість та неймовірну собачу вірність.

Чак

Вперше німецьку вівчарку Чака разом з його господарем Михайлом, Тетяна побачила багато років тому. Вже тоді собака був занедбаний. Волонтерка періодично допомагала їжею та лікувала його від блошиного дерматиту.

Далі чоловік влаштувався сторожем в один із садових масивів міста. Але, одного разу замкнув Чака в будинку на тиждень самого без їжі та води. Аби не дати собаці померти голодною смертю, садоводи вибили вікно, і так годували тварину. Вівчарка, якому, за словами Тетяни, вже близько 13 років (собаки цієї породи рідко доживають до 14), залишається нерозривно вірним своєму кривднику, який часто від нього відрікався. Старий вівчарка став «шосткинським "Хатіко"» . Чак ходить вулицями, його підгодовують перехожі. Тетяна та інші небайдужі містяни багато разів намагалась знайти йому нових господарів, але собака кожного разу тікав у пошуках свого Михайла.

«Він не хоче ні в кого бути, він хоче - тільки з ним», — розповідає Тетяна.

Найда

Гонча Найда (справжнє ім’я — Буря ) також має складну історію. Три роки тому Тетяна знайшла її в Глухівському районі. Собака бігала з перебитою мордою, як потім з'ясувалося, від капкана. Вона була виснажена та мала бичачий ціпʼяк. Тетяна прихистила Найду та вилікувала її.

Виявилося, Найда — колишня найкраща гонча Київської області , яка постійно використовувалася для розведення та продажу цуценят. У віці близько 8 років її подарували заводчикам «для навчання», а ті, за версією Тетяни, просто викинули її. Найда, як справжня гонча, має сильний інстинкт втечі, але дезорієнтується, не знаючи дороги назад. Волонтерці доводиться її постійно ловити, аби повернути додому .

Через півтора року після порятунку, знайшовся її початковий господар. Побачивши фото в Інтернеті, він зателефонував Тетяні. Його цікавило лише одне: «Чи зможе вона ще народжувати?» . Дізнавшись, що Тетяна стерилізувала собаку, аби запобігти появі нових небажаних цуценят, чоловік обурено заявив: «Як ти могла стерилізувати найкращу гончу Київської області?» і більше ніколи не подзвонив.

Навіть у ці складні часи Тетяна Піскурьова та інші члени ГО «Добре серце» продовжують боротьбу за життя та гідність кожної тварини. Волонтери ведуть соціальні мережі групи, де публікують фото тих, хто шукає родину.

Якщо ви готові подарувати хвостику прихисток і радість, подивіться на фотографії підопічних на Фейсбук-сторінці "Добре серце. Шостка" . Можливо, ваш друг чекає саме на вас.

Лірі-Зоряниці 8 місяців, вона вже стерилізована, вихована та дуже мрійлива. Ця дівчинка любить затишок, ласку й тихенько муркоче, коли відчуває поруч добру людину

Мія-Барвінка — це поєднання ніжності, грації та сонячного характеру. Вона обожнює спілкування, лагідні дотики й уважні погляди.

Метиси лабрадора. Дівчата

Якщо можливості взяти тварину немає, але є бажання допомогти, можна підтримати організацію фінансово. Кошти йдуть на лікування, корми та утримання понад 200 підопічних.

Окрім фінансової підтримки, «Добре серце» просить про допомогу з побутовими речами.

«На нашій перетримці живе багато тварин, і ми щодня дбаємо про їхній комфорт та чистоту. На жаль, наші котячі туалети служать уже дуже довгий час — багато з них потріскані та зношені. Якщо у вас вдома є старий котячий лоток, який вам більше не потрібен, будь ласка, подаруйте його нашим хвостикам. Для нас це велика підтримка, а для них — комфорт і затишок», - прохають волонтери.

Ви можете принести лотки у будь-який зручний час. Волонтери стоять на ринку з середи по неділю, з 10:00 до 13:00, біля «Альвіни» .

Сумські