Війна забрала життя нашого земляка Олександра Шульги

20 листопада 2025 р. 22:00

20 листопада 2025 р. 22:00

Трагічно обірвалося життя Захисника – Олександра Андрійовича ШУЛЬГИ, який віддав життя за свободу та незалежність України.

Сьогодні, 20 листопада, мешканці громади схилили голови перед світлою пам’яттю Олександра, який мужньо відстоював рідну землю від агресора.

Героя зустрічали живим коридором шани, коли жалобний кортеж рухався містом. Цього скорботного дня на Алею Слави прийшли рідні, друзі, побратими, односельці, представники громади та небайдужі мешканці. Кожен із присутніх розділяє цей нестерпний біль, кожен прийшов висловити свою вдячність та повагу.

Духовенство Православної церкви України здійснили чин відспівування та спільну молитву за упокій душі Воїна.

Про життя Героя пише Роменська міська рада:

Олександр Андрійович ШУЛЬГА народився 7 квітня 1986 року у селі Довгалівка Талалаївського району Чернігівської області.

Олександр був наймолодшою дитиною у великій та дружній родині. У рідному селі він закінчив 8 класів місцевої школи. Пізніше родина переїхала до села Левченки Роменського району, де завершив 9-й клас і одразу розпочав трудову діяльність, працюючи різноробочим та вантажником у ПРАТ “РОМЕНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА”.

Після служби в армії Олександр переїхав до села Коржі Роменського району. Його працьовитість та любов до землі та техніки знайшли застосування: він працював у місцевому колгоспі, зокрема на фермі та на пиларамі. Згодом чоловік обійняв посаду опалювача в Коржівському будинку культури. Паралельно з роботою він навчався заочно у Глинському професійному аграрному ліцеї в селі Глинськ Роменського району, здобуваючи фах тракториста та шофера.

Олександр був людиною із “золотими руками”, справжнім господарем. Його щирість, доброта та весела вдача робили його “душею компанії”. Він мав неабияку пристрасть до техніки та автомобілів.

Життя Олександра Андрійовича ШУЛЬГИ змінилося 26 вересня 2023 року, коли його мобілізували до лав Збройних Сил України.

Військову підготовку він проходив у Полтаві. Старший солдат Олександр ШУЛЬГА служив водієм у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. У складі цієї штурмової бригади він мужньо захищав Україну на найгарячіших точках Донецького напрямку, виконуючи бойові завдання під Слов’янськом, Авдіївкою та поблизу Покровська.

Восени 2025 року Олександр Андрійович востаннє був у відпустці, провівши час із рідними. Ніхто не міг передбачити, що лише за місяць після повернення до зони бойових дій станеться найстрашніше…

14 листопада 2025 року, під час виконання обов’язків військової служби обірвалося життя відважного Захисника на Донеччині.

Старший солдат ШУЛЬГА Олександр Андрійович, водій-лінійний наглядач відділення зв’язку взводу зв’язку механізованого батальйону 30-ї ОМБр, загинув унаслідок артилерійського обстрілу та удару ворожим FPV-дроном.

Життя Героя обірвалося на 39-му році.

У глибокій скорботі залишилися його мати, дружина, син, троє братів та сестра.

Олександр Андрійович був взірцем не лише військової мужності, але й батьківської любові. Він був турботливим та гарним батьком, чий світлий образ навіки залишиться у серці сина. Його героїзм, відданість родині та рідній землі є незмінним прикладом для всіх нас.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Сумські