Записався у лави добровольців у перші дні повномасштабної війни: шосткинці провели в останню путь Дмитра Колота

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Записався у лави добровольців у перші дні повномасштабної війни: шосткинці провели в останню путь Дмитра Колота

26 листопада 2025 р. 12:42

26 листопада 2025 р. 12:42

Сьогодні, 26 листопада, у Шостці поховали ще одного захисника – Дмитра Колота. Чоловік загинув у бою поблизу нп Прогрес Донецької області 23 липня 2024 р. у віці 51 рік. Тривалий час він вважався безвісти зниклим, але кілька днів тому сім’я отримала остаточне підтвердження його загибелі.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці міського голови Миколи Ноги .

Дмитро Вікторович народився 5 травня 1973 року у нашому місті, мама хлопчика була відомою та шанованою вчителькою. Перші роки Дмитро навчався у ЗОШ№ 1, потім – у ЗОШ № 5.

З дитинства він ріс активним і жвавим, захоплювався спортом, відвідував секції з боксу та легкої атлетики. Професію електрика отримав на базі Шосткинського профтехучилища № 10.

Записався у лави добровольців у перші дні повномасштабної війни: шосткинці провели в останню путь Дмитра Колота

Кілька років Дмитро працював вихователем у відомому дитячому міжнародному таборі, потім – водієм у ТОВ «Торговий дім «Дизайн» (Шостка). Керівництво та колеги згадують чоловіка з пошаною та вдячністю, характеризують як людину дисципліновану, працьовиту, щиру.

У 2005 році наш земляк одружився з коханою дівчиною Наталією, і саме родина стала головним скарбом його життя. Разом вони відкрили власну справу у сфері будівництва, разом долали труднощі та ділилися радощами, відпочивали на природі, виховували двох синочків – Олександра і Лева. « Він жив заради родини, обожнював синів. Завжди допомагав, любив і підтримував сестру і рідних», – розповідає дружина…

У перші дні повномасштабної російської агресії Дмитро Вікторович записався в добровольці, незважаючи на проблеми зі здоров’ям. Через тиждень після його Дня народження, 13 травня, він став на захист Батьківщини у складі ЗСУ. Воював на Сумському напрямку, боронив Донеччину.

На фронті служив у гранатометному взводі роти вогневої підтримки. Сміливий, наполегливий, чесний – таким Дмитро Вікторович назавжди залишиться у пам’яті своїх бойових побратимів. Він ніколи не скаржився – ні на величезні навантаження, ні на тугу за рідними… Після закінчення війни мріяв звозити сім’ю на море, жити у мирі та злагоді поряд з найдорожчими людьми.

Останній раз він говорив з дружиною напередодні загибелі, обоє розуміли всю складність ситуації і великий ризик. Кілька днів самотньо лежали отримані документи з Шостки, які давали право Дмитру відмовитися від подальшої військової служби – на підставі догляду за матір’ю-інвалідом і проблем із власним здоров’ям. Він їх і нікуди не поніс і не збирався… «Хлопців не покину!», – саме такими були останні слова Воїна Світла своїм рідним.

Колот Дмитро Вікторович загинув у бою поблизу нп Прогрес Донецької області 23 липня 2024 року. Тривалий час вважався безвісти зниклим, але кілька днів тому сім’я отримала остаточне підтвердження страшної правди…