Один з монастирів Конотопського району внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО

05 грудня 2025 р. 12:41

05 грудня 2025 р. 12:41

4 грудня під час 20-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом.

Серед 19 об’єктів і 5 розташовані на Сумщині.

Список українських об’єктів, які вдалася внести до Списку у 2025 році завдяки експертній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міністерства оборони України:

1) Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;

2) Успенський собор, м. Харків;

3) Борисоглібський собор, м. Чернігів;

4) Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;

5) Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;

6) Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;

7) Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;

8 ) Покровська церква, м. Харків;

9) Приморські сходи, м. Одеса;

10) Воскресенська церква, м. Суми;

11) Кирилівська церква, Київ;

12) Спасо-Преображенський собор, м. Суми;

13) Троїцький собор, м. Суми;

14) Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;

15) Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;

16) Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;

17) Одеський національний художній музей, м. Одеса;

18) Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;

19) Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:

– вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;

– вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;

– вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.

В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

«Розширення Списку – стратегічний крок у захисті культурної спадщини України. Надання об’єктам такого статусу під час активних бойових дій стало унікальним прикладом імплементації міжнародного гуманітарного права, що демонструє здатність України забезпечувати охорону культурної спадщини навіть в умовах найвищого рівня загроз. Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті», — зазначила національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту Ліна Дорошенко.

Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.

Раніше до Міжнародного списку під посиленим захистом уже внесли 27 українських об’єктів, переважно з числа тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини та Попередньому списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій, повідомили в Мінкульті.

The Sumy Post

Сумські