Мерії міст-привидів та лікарі в екзилі: як чиновники з окупованих і розбитих громад «освоюють» бюджети у Києві та Сумах

11 грудня 2025 р. 15:19

11 грудня 2025 р. 15:19

Новини Політика Суспільство

Парадокс війни: міст фізично немає під контролем України або вони знаходяться під щоденним вогнем, а їхні адміністрації у глибокому тилу переживають справжній ренесанс. Бюрократична машина не просто вижила, вона розростається до неймовірних масштабів. Поки Маріупольська міськрада у Києві шукає фахівців з протоколу, на Сумщині розгортається свій театр абсурду: цілі сільради та лікарні разом із директорами та бухгалтерами переїжджають до обласного центру.

Почнемо з новини, яка збурила мережу. Маріуполь окупований росіянами ще з весни 2022 року, місто лежить у руїнах. Але його міська рада, судячи з анкети на сайті пошуку роботи, веде активне життя у столиці.

Маріупольський феномен: 500 чиновників і логопеди

На сторінці роботодавця розміщено 13 вакансій . Мерія міста-привида шукає у Києві:

• Головного спеціаліста з міжнародного співробітництва та протоколу (! ) із зарплатою 30 000 грн . Його завдання — бути «точкою дотику» між радою та міжнародними організаціями.

• Керівника підрозділу планування та розвитку персоналу (HR).

• Логопеда, вихователя, юристів та бухгалтерів.

Головного спеціаліста з міжнародного співробітництва та протоколу (! ) із зарплатою 30 000 грн . Його завдання — бути «точкою дотику» між радою та міжнародними організаціями.

Керівника підрозділу планування та розвитку персоналу (HR).

Логопеда, вихователя, юристів та бухгалтерів.

Але найбільше вражає інше: в анкеті зазначено, що в міськраді непідконтрольного міста вже працює понад 500 співробітників ! Армія чиновників керує містом, якого у них немає, отримуючи зарплати з українського бюджету.

Сумський колорит: Краснопільський десант

Ви думаєте, таке можливо тільки в столиці? Помиляєтесь. Сумщина впевнено переймає естафету «бюджетного туризму». Яскравий приклад — Краснопільська громада.

Із 21 квітня Краснопільський центр первинної медико-санітарної допомоги відновлює прийом пацієнтів… у місті Суми , на вулиці Герасима Кондратьєва, 25. Доходить до сюрреалізму: лікар із прикордонного селища Угроїди тепер вестиме прийом в обласному центрі. Тобто бабусям з Угроїдів, щоб потрапити до свого терапевта, треба їхати під обстрілами в Суми і який їм сенс йти саме до того лікаря, якщо в Сумах є свої лікарі і більш фахові?

Не лікарями єдиними: втекли всім штатом

Але проблема не в лікарях — їм треба працювати і лікувати людей. Проблема в тому, що слідом за амбулаторією до Сум переїхав весь адміністративний апарат . У місті, яке і так насичене лікарнями, ми тепер утримуємо за бюджетні кошти дублюючу структуру:

• Директора закладу (який керує лікарнею в евакуації).

• Головного бухгалтера та фінансовий відділ.

• Технічних працівників , кадровиків та секретарів.

Директора закладу (який керує лікарнею в евакуації).

Головного бухгалтера та фінансовий відділ.

Технічних працівників , кадровиків та секретарів.

І це ще не все. У Сумах осіла не тільки лікарня, а й Краснопільська селищна рада , керівництво комунальних підприємств та інші структури.

Мільйони на імітацію

Виникає логічне запитання: навіщо? Навіщо орендувати офіси, купувати техніку і платити зарплати сотням адміністраторів, які сидять у Сумах і керують громадою, що знаходиться за десятки кілометрів під вогнем? Чому не можна було скоротити роздуті штати, працевлаштувати реальних лікарів у існуючі сумські лікарні, а зекономлені мільйони гривень віддати на ЗСУ, РЕБи для того ж Краснопілля чи допомогу людям, які не змогли виїхати?

Схоже, відповідь проста: війна війною, а збереження керівних крісел — за розкладом.

Сумські