У Шостці попрощалися із захисником В’ячеславом Андрусенком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Шостці попрощалися із захисником В’ячеславом Андрусенком

14 грудня 2025 р. 11:00

14 грудня 2025 р. 11:00

Андрусенко В’ячеслав Леонідович народився 20 серпня 1974 року у місті Шостка. Тут минули його дитячі роки. Після закінчення школи у 1989 році він вступив до Шосткинського хіміко-технологічного технікуму, де здобув спеціальність механіка. У 1993 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Відзначався дисциплінованістю, порядністю та готовністю прийти на допомогу кожному.

Після служби повернувся додому й з 1995 року працював у Шосткинському водоканалі на посаді слюсаря. Його поважали колеги, сусіди та друзі. Він мріяв відкрити власне СТО, і всі, хто його знав, говорили про нього лише добре.

З 2016 по 2020 рік В’ячеслав став на захист незалежності Батьківщини, несучи службу в зоні проведення АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення знову приєднався до лав оборони Батьківщини, у складі підрозділів територіальної оборони. Вирушаючи на війну, сказав своїм рідним: «Якщо треба — значить треба. Ви мене тільки дочекайтеся…».

В’ячеслав виконував бойові завдання в найгарячіших точках — на Луганщині, Харківщині, у районі Лиману. За позивний обрав «Механік». Побратими згадують його як надійного, сильного, доброго воїна, з яким можна було йти у найважчий бій.

14 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, (Покровський район, поблизу н.п. Красногорівка) В’ячеслав Леонідович загинув смертю Героя. Тривалий час наш земляк вважався без вісти зниклим, всі молилися за його повернення…

У скорботі — батьки, брат із родиною, доньки Дарина та Вікторія, рідні, друзі, побратими й уся громада.

Схиляємо голови перед його подвигом.

Вічна пам’ять Герою.

Вічна вдячність нашому земляку, який віддав найдорожче — своє життя — за Україну.