В Охтирці суд виправдав нотаріуса за погрозу, але визнав винним у зберіганні боєприпасів

15 грудня 2025 р. 17:29

15 грудня 2025 р. 17:29

Охтирський міськрайонний суд оголосив вирок у резонансній справі приватного нотаріуса з Охтирки, якого обвинувачували у погрозі вбивством із використанням гранати та незаконному поводженні з боєприпасами.

Суд частково виправдав обвинуваченого, але водночас визнав його винним за статтею про незаконне зберігання бойових припасів.

За матеріалами справи, нотаріус зберігав у своєму офісі в Охтирці 238 набоїв калібру 5,45 мм до автоматів Калашникова, а також два запали УЗРГМ і два корпуси гранат РГД-5, споряджені тротилом, без передбаченого законом дозволу. Боєприпаси вилучили 22 квітня 2022 року під час обшуку приміщення нотаріальної контори.

Експертизи підтвердили, що патрони є придатними до стрільби бойовими припасами до автоматів і кулеметів калібру 5,45×39 мм, а корпуси гранат РГД-5 із запалами УЗРГМ є повноцінними наступальними осколковими ручними гранатами, придатними до вибуху.

Окремим епізодом слідство інкримінувало нотаріусу погрозу вбивством сусідові: за версією обвинувачення, 21 квітня 2022 року під час конфлікту біля офісу він нібито дістав гранату РГД-5 з кишені, демонстрував її потерпілому і супроводжував це погрозами вбивством.

Обвинувачений своєї вини не визнав. Він стверджував, що зброю і боєприпаси отримав на початку повномасштабного вторгнення у військовій частині для участі в обороні міста, а зберігав їх у конторі, бо там був сейф і сигналізація. Частина свідків (військові та місцеві жителі) підтвердила, що в перші дні вторгнення в Охтирці зброю й боєприпаси дійсно масово видавали цивільним для оборони, а сам обвинувачений розвозив хліб і допомагав військовим.

Щодо епізоду з погрозою вбивством, нотаріус наполягав, що гранату не діставав, а показував лише коробочку з печаткою та ключі з брелоком тривожної кнопки, наголошуючи, що розмова і погрози потерпілого записуються на камеру. Він вказував на конфліктні стосунки з родиною потерпілого й суперечливість його показань.

Суд також допитав працівників поліції охорони, які прибули за викликом на місце конфлікту. Вони підтвердили, що в жодного з учасників події гранати чи інших заборонених предметів при поверхневій перевірці не виявили, бачили лише словесний конфлікт.

Ключовим доказом сторони обвинувачення був відеозапис із камери спостереження біля офісу нотаріуса. Суд детально його дослідив: на записі видно, як потерпілий двічі під’їжджає до офісу, чекає, виходить обвинувачений, між ними відбувається розмова, під час якої нотаріус дістає з кишені невизначений предмет і знову кладе його назад. Однак відео не містить звуку, а самого факту демонстрації гранати або дій, які б однозначно вказували на реальну погрозу вбивством, з нього встановити неможливо.

Суд зазначив, що показання потерпілого про те, що граната нібито була покладена йому за пазуху, не підтверджуються жодним іншим доказом.

За цих умов суд дійшов висновку, що обвинувачення за погрозу вбивством ґрунтується на припущеннях, а не на сукупності переконливих і узгоджених доказів. З огляду на принцип презумпції невинуватості та стандарт доведення поза розумним сумнівом, суд виправдав обвинуваченого за цим епізодом.

Разом з тим суд встановив, що боєприпаси та гранати, вилучені в офісі нотаріуса, зберігалися там тривалий час без жодного чинного дозволу, а порядок їх видачі й обліку в перші дні війни не відповідав вимогам законодавства, які визначають, як саме цивільні можуть отримувати й зберігати зброю та боєприпаси.

Суд прямо відкинув аргумент захисту про те, що спеціальний Закон щодо участі цивільних у відсічі агресії нібито легалізує подальше зберігання цих боєприпасів. На думку суду, цей закон не декриміналізує порушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, стосується лише зброї й боєприпасів, отриманих відповідно до порядку, затвердженого МВС та не легалізує зберігання боєприпасів, коли вони опинилися в особи поза таким порядком або без належного документального оформлення.

Водночас суд визнав, що слідство не довело незаконного придбання й носіння боєприпасів: наявні свідчення військових і місцевих жителів підтверджують, що в перші дні вторгнення зброю та боєприпаси справді роздавали для оборони міста. Тому з формули обвинувачення було виключено слова про «придбання і носіння», залишена лише ознака «незаконного зберігання» боєприпасів.

За ч.1 ст.263 КК України (незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу) суд призначив нотаріусу покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Водночас, врахувавши відсутність попередніх судимостей, участь в обороні міста на початку вторгнення, позитивну характеристику та відсутність тяжких наслідків, суд застосував ст.75 КК України і звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на один рік.

На час дії іспитового строку на нього покладено обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання.

Суд також стягнув з засудженого на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 6126,82 грн.

Більшість вилучених боєприпасів, гранат, залишків вибухових пристроїв, гільз, а також пістолет “Форт-12” і магазини суд постановив знищити. Грошові кошти, вилучені під час обшуку, вважаються повернутими власнику. Жорсткий диск системи відеоспостереження вирішено зберігати разом із матеріалами кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо апеляційну скаргу не буде подано, рішення набере законної сили після спливу цього строку. У разі подання апеляції вирок набирає чинності після ухвалення рішення апеляційною інстанцією, пише Охтирка.нет .

Сумські