Фронт соцзахисту: як Шосткинське районне управління вдруге стало кращим в Україні

21 грудня 2025 р. 12:50

21 грудня 2025 р. 12:50

Робочий день у Шосткинському районному управлінні соціального захисту нагадує кардіограму — різкі скачки завдань, шалена швидкість реагування і неможливість передбачити, що принесе наступна година. Попри те, що вигорання щодня «стукає у двері», команда управління вже другий рік поспіль стає лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Кращі практики управління персоналом», організованого НАДС (Національним агентством України з питань державної служби).

Для очільниці управління Юлії Бежевець перша перемога минулого року була приємною несподіванкою. Цього ж разу на нагороду очікували свідомо, адже протягом усього року цілеспрямовано впроваджували нові методи роботи. Хоча посіли друге місце, амбіції команди сягають вище — наступного року планують вибороти «золото».

Проте головним все ж є не зайняте місце. Для колективу, який працює на прикордонні, ця нагорода — підтвердження того, що їхню роботу бачать на рівні держави. Навіть під час засідання Ради в Києві представників Шостки зустрічали не сухим протоколом, а щирим піклуванням: «Як ви там? Яка безпекова ситуація?».

Тема цьогорічного конкурсу — «Мотивація, що надихає» — для Шостки стала справою виживання. За словами Юлії Бежевець, мотивований персонал — це 80% успіху. Коли фінансові ресурси обмежені, у хід йдуть нематеріальні інструменти: гнучкий графік, спільні обговорення та наставництво для молоді.

Олена Романенко, головна спеціалістка з питань персоналу, розповідає, що все почалося з психологічного опитування всередині колективу. Результати показали: люди виснажені, невиспані та знервовані війною.

«Ми легко вписали нашу роботу в конкурсну заявку, бо це те, чим ми живемо щодня, — каже Олена. — Ми не відмовляємося від жодної допомоги: тренінги, вебінари, послуги Центру життєстійкості. Навіть малювали разом усім колективом! Коли поринаєш у творчість, робота на якийсь час затьмарюється, і це допомагає відновитися», - говорить Олена Романенко.

Заступник начальника управління Віталій Кисельов працює в соціальній сфері вже 18 років. Він зізнається: з початком повномасштабного вторгнення робота ускладнилася в рази. Щодня спеціалісти стикаються з питаннями евакуації, забезпеченням дровами, гуманітарною допомогою.

«Найскладніше — коли прохання людини не співпадає з законодавством, — ділиться Віталій. — Тоді треба бути і юристом, і психологом одночасно: заспокоїти, роз'яснити, підтримати» .

Поки колеги на заході України зосереджені на адаптації переміщених осіб, у Шостці вирішують питання «тут і зараз»: координують виїзд людей, домовляються з міжнародними місіями про ліки та продукти, допомагають дітям. Тут кажуть прямо: будь-який план на завтра — це завідомий провал, адже безпекова ситуація в районі диктує свої правила щохвилини.

Шосткинський досвід уже незабаром стане прикладом для всієї країни. У січні команду запросили презентувати свою практику на засіданні Ради управління людськими ресурсами, а згодом їхні напрацювання виставлять на офіційному сайті НАДС.

Незважаючи на статус прикордоння і щоденний стрес, ніхто в управлінні не жалкує про обраний шлях. Як зауважують фахівці, для них поклик душі виявився сильнішим за страх, а посмішка людини, яка отримала допомогу, — найкращим засобом від вигорання.

Сумські