Допомога в режимі нон-стоп. Як під час війни працює прифронтова лікарня

28 грудня 2025 р. 17:58

28 грудня 2025 р. 17:58

Прифронтове розташування Сумщини позначається сьогодні на всіх сферах її діяльності. Зокрема й на функціонуванні медичної галузі. Чим ближче до зони бойових дій, тим складніше працювати її закладам. Які, втім, попри непрості умови, знаходять можливість навіть під час тривог і обстрілів надавати безперервну допомогу мешканцям прилеглих до них територій. Яскравою ілюстрацією цього може слугувати робота КНП "Білопільська міська лікарня".

Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році цей заклад працював безперервно, незважаючи на постійні обстріли, руйнування та ракетні удари. Лікарі первинної ланки проводили прийоми пацієнтів, виїзні консультації у селах, а сама лікарня, навіть після пошкоджень (вибитих вікон, завалів), продовжувала і продовжує надавати допомогу, рятуючи людські життя. Без перебільшення, ця лікарня стала символом стійкості медичної системи на Сумщині, продовжуючи функціонувати під постійним вогнем.

Як розповідає головний лікар медичного закладу Юрій Мартиненко, навіть під час оголошеної у травні 2024 року обов’язкової евакуації через інтенсивні обстріли та загрозу для життя цивільного населення й інтенсифікацію бойових дій на прикордонні Сумщини вже весною нинішнього року, мова про припинення роботи не йшла.

Головний лікар Білопільської міської лікарні Юрій Мартиненко

- Справді, тоді почалася велика міграція населення, хтось приїжджав у Білопілля , хтось звідси виїжджав, у тому числі і деякі наші працівники, але на двері лікарні ми замок не чіпляли, вона залишалася відкритою. Зараз, коли ситуація дещо стабілізувалася, люди почали потроху повертатися в місто, і, відповідно, користуватися медичними послугами, які ми надаємо, - говорить Юрій Мартиненко.

За його словами, станом на сьогодні працюють усі структурні підрозділи лікарні, щоправда, час їх роботи обмежений: відвідувачів вони приймають до 14.00, або ж, як каже головний лікар, до останнього пацієнта. Принаймні, якщо на час закриття таких на прийомі до лікаря буде 1-2, ніхто у консультації їм не відмовить.

На сьогодні працюють усі структурні підрозділи лікарні

Важливо, що у Білопільській міськлікарні є своя «первинка», укомплектована необхідним штатом сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, які обслуговують максимально дозволену кількість пацієнтів згідно з деклараціями.

- Втім, навіть якщо до лікарні прийде не задекларована з її сімейним лікарем людина, у допомозі їй не відмовлять. Так само, як на цю допомогу можуть розраховувати і власне декларанти, які виїхали з Білопілля, але не хочуть втрачати свого сімейного лікаря: у цьому випадку його консультації можна отримати у телефонному режимі, і навіть відкрити онлайн лікарняний листок строком на 5 календарних днів.

Якщо ж є бажання, то людина, залишивши Білопілля, може стати на облік до сімейного лікаря за місцем своєї нової реєстрації. Зокрема, у нас теж зараз обліковується певний відсоток внутрішньо переміщених осіб. Тобто, міграція на зв’язок «пацієнт-лікар» не впливає, принаймні, зі свого боку ми робимо все, аби він був стійкий та ефективний, - ділиться нюансами роботи головний лікар.

Щодо ефективності, то наразі у лікарні є майже все необхідне, аби допомога людям надавалася на місці і в повному обсязі. Тут працює лабораторія, рентгенкабінет і кабінет УЗД, до послуг пацієнтів - поліклініка, де консультації і лікування забезпечують фахівці за 36 спеціальностями. В тому числі, зокрема, хірурги, гінекологи і стоматологи, які, серед іншого, займаються зубним протезуванням пільгових категорій населення, кошти на що виділяє міська рада. Є також свій стаціонар із терапевтичним і акушерсько-гінекологічним відділеннями, щоправда пологи в останньому не приймають.

- Для людей це дуже зручно, - розповідає про переваги концентрації медичної допомоги в одному місці Юрій Мартиненко. - За потреби, після відвідування нашого сімейного лікаря, вони відразу потрапляють в приміщенні лікарні до відділення стаціонару і проходять там необхідний курс лікування. Медикаментів у нас вистачає десь на 90 відсотків. Ті з них, які не входять до Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення і які за бюджетні кошти придбати не можна, пацієнти купують для себе самі.

Термін лікування в основному триває 5-7 днів. Під час нього лікарня забезпечує людей гарячим харчуванням.

- Зранку це чай із булочкою, які кухарі печуть у нас на харчоблоці, на обід пропонуємо три страви. Дехто в стаціонарі затримується на якусь годину: прийшов, полежав під крапельницею і побіг у своїх справах. Але є й такі пацієнти, це, в основному, одинокі пенсіонери, хто після парентерального введення ліків додому не поспішає і чекає обіду. Зрозуміло, ми входимо у ситуацію і не відмовляємо людині в харчуванні, якщо вона того потребує, - пояснює Юрій Мартиненко.

Аби лікарня не стикалася з нестачею продуктів, її керівництво звертається з проханням до сільських голів надати посильну допомогу у забезпеченні закладу тієї ж, наприклад, картоплею. Аби не купувати її за бюджетні кошти, тим самим значно звужуючи меню, а витрачати гроші на придбання для кухні м’яса, риби, інших продуктів. Однак, на відміну від минулого року, цьогоріч, говорить Юрій Мартиненко, на прохання допомогти з овочами відгукнулася лише староста Куянівського старостинського округу Катерина Пономаренко, яка спромоглася зібрати для лікарні більше п'яти тонн картоплі, за що колектив лікарні висловлює їй глибоку вдячність. Решта ж керівників від надання такої допомоги закладу фактично відсторонилися.

До речі, за останній час зменшилося і надходження до Білопільської міськлікарні благодійної гуманітарної допомоги, яка раніше потрапляла сюди більш-менш регулярно. Однією з причин цього головний лікар називає складну безпекову ситуацію в місті, через яку не кожен благодійник захоче везти вантаж у перебуваючий під обстрілами населений пункт. Та й не тільки вони.

- Є такі наші постачальники, які привозять сюди товар у відповідності з прописаними у договорі умовами і зобов’язаннями. А трапляються ті, хто привезе до Сум, залишить на «Новій пошті», а звідти ми маємо його забирати самі. Буквально днями, наприклад, зіткнувся з проблемою вивезення біологічних відходів. Їх має утилізувати спеціальна ліцензована фірма, ми платимо за це кошти. Однак забирати їх безпосередньо у нас вона відмовляється. Вони пропонують нам вивезти ці відходи в Терни, а вже звідти вони, мовляв, їх заберуть. Хоча в договорі чітко написана адреса - Білопілля, то чому я повинен везти ці відходи в Терни? Це ж зайві гроші! А вони, між тим, свій договір ні на копійку не хочуть зменшувати.

Для нас поїздка в Терни – це додаткові 67 тисяч гривень: зарплата водія, пальне, амортизація автомобіля. Хто, питається, буде їх лікарні компенсувати. Я таким відмовляю у співпраці: не хочеш – не треба, будемо шукати того, хто не побоїться їхати до нас. Бо ж, наприклад, магазини у Білопіллі працюють, товар сюди привозять. Тим постачальникам, виходить, дорога сюди не закрита. А окремим нашим, як бачимо, сюди їхати небезпечно. А нам що, тут працювати не страшно? - риторично запитує Юрій Мартиненко.

Загалом питання безпеки для лікарні, як, втім, і для решти працюючих у Білопіллі структур та мешканців міста, залишається сьогодні найголовнішим. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, персонал лікарні і відвідувачі спускаються в укриття. Адже заклад уже має гіркий досвід наслідків ворожих атак на місто.

Зокрема, не так давно, 30 вересня, в результаті удару по Білопіллю п'ять безпілотників «Молнія» в лікарні було пошкоджено відразу 84 вікна. Тоді, на щастя, люди та обладнання не постраждали. Ясна річ, унеможливити будь-який з об’єктів інфраструктури від наступних потенційних уражень ніхто не може, тож містяни, і лікарі в тому числі, уважно прислухаються до звуків у небі та повідомлень сил ППО.

Також головного болю адміністрації лікарні додає обмеження подачі електроенергії. Для того, аби світло в приміщенні медичного закладу не зникало, в його розпорядження надали потужний генератор. Однак для його роботи впродовж години потрібно більше 30 літрів дизпалива, між тим, наразі в Білопіллі жодна заправка не працює. Тож, аби вийти з ситуації, тут для вироблення струму використовують невеликі генератори потужністю 5-7 кіловат, чого вистачає для надання під час знеструмлення необхідної медичної допомоги. Втім, навіть за цих непростих умов роботи, лікарі радять мешканцям Білопілля і прилеглих сіл не забувати про своє здоров’я.

- Для того, щоб убезпечити себе від хвороб, або, принаймні, попередити їх, ніхто не відміняв проходження медичних оглядів. Тим більше, що недавно МОЗ України виступило з ініціативою проведення національного скринінгу здоров'я «40+», що включає анкетування, фізикальне обстеження та лабораторні аналізи (серце, судини, нирки) для виявлення ризиків серцево-судинних захворювань, діабету та психічного здоров'я, з метою надання персоналізованих рекомендацій та доступу до програми «Доступні ліки».

Для того, аби його пройти, треба, знову ж таки, звернутися до свого сімейного лікаря, оскільки скринінг відбувається в рамках первинної медичної допомоги, що надається сімейними лікарями, та є частиною програми медичних гарантій. Наша лікарня має всі можливості для проведення таких оглядів із наданням після них відповідних рекомендацій і лікування. Чим, навіть в умовах війни, нехтувати не варто, - наголошує Юрій Мартиненко. І в цьому з ним важко не погодитися.

Більш детальну інформацію про роботу комунального некомерційного підприємства Білопільської міської ради "Білопільська міська лікарня" можна знайти:

• на сайті: КНП Білопільської міської ради "Білопільська міська лікарня"
• на сторінці Фейсбук: КНП "Білопільська міська лікарня"

Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту "Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа", що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО". Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.

Сумські