На фронті пропав безвісти актор і митець із Сумщини

31 грудня 2025 р. 20:33

31 грудня 2025 р. 20:33

Ольга Шелудченко з Недригайлова майже три роки чекає на повернення сина Довлєта. Він боронив Україну під Бахмутом. Зв’язок з ним обірвався у лютому 2023 року. Відтоді – жодної звістки. Про біль очікування, віру і надію мати захисника розповіла кореспондентам.

“Довлєт був багатогранною особистістю. Він дуже добре малював і пейзажі, і портрети. Він знімався в рекламі. Фільм був українсько-французький «Інфініті», він там теж грав роль поліцейського”, – пригадує мама.

“Їздив і до Італії, і до Туреччини, й навіть до Індії. Йому подобалось займатися дайвінгом. В Єгипет їздив, любив він це. Любив подорожі і казав: ще стільки цікавого треба подивитися”, – каже Ольга.

Для родини Довлєт був уважним і турботливим, розповідає пані Ольга.

“Як був у Києві, він про нас піклувався. Приходить на Нову пошту посилка. Що там? А він каже: «Скуповувався, думаю, вам теж смачного хочеться». Дуже племінницю свою любив. І одяг їй купував, дуже піклувався”, – згадує жінка.

Каже: на початку повномасштабного вторгнення Довлєт пішов на фронт добровольцем.

“Він бігав по всіх військкоматах, але його ніде не брали. Він в армії не служив. Сюди доїхати він не міг, бо тут вже йшли бої, під Києвом там. І він поїхав на захід України і в Ужгороді пішов до військкомату, 13 березня він вже був мобілізований. Він був інспектором прикордонної служби-гранатометником”, – говорить жінка.

Пані Ольга ділиться: востаннє спілкувалась із сином за кілька днів до його зникнення.

“2 лютого у мене саме день народження, і він не зателефонував. І я знала: це не була його байдужість, бо 31-го він ще відповідав на смс-повідомлення. Думаю – це ж там на позиції, не можна телефонувати. Отакий збіг”, – каже Ольга.

Та вже за два дні, говорить жінка, дізналася страшну новину.

“Мені зателефонував 4 лютого капітан, о 9 годині вечора. І сказав, що син зник безвісти у Бахмутському районі під час бою. Їх було 10 людей. В цей вечір приїздила «швидка». Це була субота. В неділю я відлежалась, а в понеділок вже поїхала в Ромни у райвідділ поліції до слідчого. Подала заяву, здала ДНК і протягом 10 днів подала всі документи”, – пригадує жінка.

Пані Ольга знайшла родичів інших військовослужбовців, які зникли того дня.

“З усіма сім’ями десятьох бійців ми спілкуємося. Ми познаходили всіх. Про двох відомо, там були бої з «вагнерівцями», двох чоловік військові квитки знайшли”, – каже Ольга.

У лютому пані Ользі виповниться 70 років. Майже 40 вона пропрацювала вчителькою математики. Нині на пенсії. Каже, від важких думок рятується квітами та малюванням, але спогади не відпускають.

“У мене двоє дітей – син Довлєт і донька Анна. Вона на півтора року менша від нього. Довлєт народився 15 вересня 1985 року. Закінчив на відмінно дев’ять класів Недригайлівської школи, потім наше ПТУ з відзнакою. І вступив у педінститут на факультет фізкультури. Працював у Сумах тренером у дитячій спортивній школі. Згодом працював в Києві у спортивних клубах. Займався тренерською роботою. Війна його застала в Києві”, – пригадує мама.

Майже три роки, каже пані Ольга, не чула голосу сина і не знає, де він. Додає, нині живе лише надією і не припиняє пошуків: “Надією, вірою. На хвилину не можу уявити, що його немає. Чекаю і тільки чекаю, (хочу, – ред.) обійняти сина”

Джерело: Суспільне Суми

Сумські