Мільйон на соки, копійки на молоко: у Кролевці освітяни закуповують «золоті» напої за ціною 87 гривень за літр?

05 січня 2026 р. 13:12

05 січня 2026 р. 13:12


Поки батьки збирають кошти на потреби класів, а громада економить кожну гривню на ЗСУ, Відділ освіти Кролевецької міської ради вирішив влаштувати справжній «бенкет»… на папері? Чиновники планують витратити понад 1,1 мільйона гривень на фруктові соки . Ми проаналізували цю закупівлю і знайшли в ній цифри, які викликають підозру не лише у завищенні цін, а й у відсутності елементарної логіки.

Арифметика для прокурора: 87 гривень за літр оптом?

Згідно з даними системи «Прозоро», Відділ освіти Кролевецької міської ради оголосив тендер UA-2026-01-04-000277-a з очікуваною вартістю 1 141 984,00 грн .

Мільйон на соки, копійки на молоко: у Кролевці освітяни закуповують «золоті» напої за ціною 87 гривень за літр?

Що ж купують за ці шалені гроші? У документації зазначено два лоти:

Сік мультифруктовий (1 л): 1 616 літрів .

Соки в асортименті (0,2 л): 11 465 літрів .

Беремо до рук калькулятор. Загальний об’єм закупівлі складає 13 081 літр. Якщо поділити бюджет (1,14 млн грн) на кількість літрів, отримуємо середню ціну — 87,30 грн за один літр соку.

Мільйон на соки, копійки на молоко: у Кролевці освітяни закуповують «золоті» напої за ціною 87 гривень за літр?

Вдумайтеся: 87 гривень за літр! І це не роздрібна ціна в дорогому супермаркеті, а гуртове замовлення на цілий рік.

Сік для «привидів»? Дистанційка, сирени та 13 тонн напоїв

Але найголовніше питання навіть не в ціні, а в доцільності. Кролевець знаходиться у небезпечній близькості до кордону з ворогом. Ситуація на Сумщині напружена, повітряні тривоги лунають постійно.

У таких умовах навчальний процес часто переходить у дистанційний формат, або ж діти навчаються за скороченим графіком, проводячи левову частку часу в укриттях. У дні жорстких обстрілів школи взагалі стоять порожніми.

Виникає логічне запитання: хто вип’є 13 тонн соку?

  • Якщо діти сидять вдома перед моніторами, їм доставлятимуть пакетики кур’єрами? Ні.

  • Якщо це запас для бомбосховищ, то навіщо купувати 11 465 маленьких пакетиків з трубочками, які займають купу місця і залишають гору сміття, замість економної тари?

Якщо діти сидять вдома перед моніторами, їм доставлятимуть пакетики кур’єрами? Ні.

Якщо це запас для бомбосховищ, то навіщо купувати 11 465 маленьких пакетиків з трубочками, які займають купу місця і залишають гору сміття, замість економної тари?

Закупівля таких об’ємів продуктів, які швидко псуються або мають бути спожиті “тут і зараз” (як порційні соки), виглядає так, наче у Кролевці триває мирний 2021 рік із повноцінним харчуванням у їдальнях. Існує величезний ризик, що ці продукти будуть списані під шумок “дистанційки”, або ж терміни придатності спливуть раніше, ніж діти повернуться за парти. А гроші з бюджету вже “витечуть”.

«Золота» упаковка: за що ми платимо?

Диявол криється в деталях. Левова частка замовлення — це соки по 200 мл . Звісно, 0,2 л з трубочкою — це зручно. Але якщо перерахувати вартість такого пакетика виходячи з середньої ціни закупівлі, він обійдеться бюджету у ~17,50 грн. Це ціна, за яку можна купити пів літра молока. Чи розумно під час війни, коли уроки перериваються сиренами, переплачувати за картонну упаковку?

Вітамінна математика: натуральні яблука дешевші втричі!

Ще один аргумент, який розбиває логіку освітян вщент — це вартість реальних, а не «пакетованих» вітамінів. Сьогодні кілограм якісних свіжих яблук коштує в межах 25–40 гривень.

Ми порахували: якби 1 141 984 гривні витратили не на сік, а на свіжі фрукти, за ці кошти можна було б придбати від 28 до 45 тонн яблук! Це майже втричі більше, ніж об’єм замовленого напою.

Замість цього чиновники обирають продукт сумнівної корисності (адже пакетований сік — це часто відновлений концентрат після термічної обробки) за ціною, що перевищує вартість добірних фруктів. Чому діти мають пити «золоту» рідину з картону, коли за ті самі гроші кожна дитина могла б отримати в три рази більше справжніх, живих вітамінів?

Пріоритети навиворіт

Особливого цинізму ситуації додає порівняння з іншими закупівлями того ж відділу освіти. На стратегічно важливий продукт — коров’яче молоко — у Кролевці виділили всього ~250 тисяч гривень . На масло — 283 тисячі .

Тобто на соки (які не є продуктом першої необхідності) чиновники готові витратити в 4,5 рази більше, ніж на молоко!

Питання до керівництва відділу освіти

Як розраховувалася потреба у 13 000 літрів соку в умовах змішаного/дистанційного навчання?

Чому обрано найдорожчий варіант фасування (0,2 л), якщо діти не харчуються у школах щодня?

Звідки взялася розрахункова ціна у 87 грн/літр для гуртової партії?

Тендер ще на етапі подання пропозицій (до 8 січня) . Тож у громади є шанс зупинити цей «соковий атракціон» і змусити чиновників повернутися в реальність.

Мільйон на соки, копійки на молоко: у Кролевці освітяни закуповують «золоті» напої за ціною 87 гривень за літр?

Джерело: debaty.sumy.ua