Пішов із життя відомий сумський науковець Віктор Звагельський

25 січня 2026 р. 22:37

25 січня 2026 р. 22:37

Сумська громада втратила неординарну особистість — краєзнавця Віктора Звагельського.

Про смерть батька повідомила його донька Ольга Звагельська-Чирва.

Віктор Звагельський поєднував у собі академічний розум науковця та тонку творчу природу художника. Колеги та близькі згадують його як справжнього естета, людину безкомпромісної порядності та інтелігентності. Він повністю віддавався справі свого життя, залишаючи по собі значний внесок у розвиток інтелектуального та культурного простору нашого міста.

Донька згадує батька як людину, яка навчила відчувати межу між справжнім і порожнім, сформувала спосіб мислення та розуміння глибини світу.

Інформація про прощання: Церемонія відбудеться у вівторок, 27 січня, об 11:00 у траурному залі за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 37А.

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та учням Віктора Звагельського. Світла пам’ять про справжню Людину науки назавжди залишиться в серцях сум’ян.

Довідка

Звагельський Віктор Борисович (22 грудня 1955 м. Суми) — філолог, історик, кандидат філологічних наук (1992), доцент (2001), почесний громадянин м. Путивль (2000). Член Національної спілки краєзнавців України, Почесний краєзнавець України (2010).

Народився В.Б. Звагельський 22 грудня 1955 року в Сумах, у родині педагогів-філологів. Закінчив Сумську середню школу № 8 (1973), Кулябський (Таджицька РСР) педінститут (1982). Працював журналістом на Сумському обласному телебаченні, пізніше – в молодіжній газеті «Червоний промінь» на посаді редактора відділу науки та культури, займався дослідницькою діяльністю.
У 1993 році Віктор Борисович захистив кандидатську дисертацію і став працювати в Сумському державному університеті, де викладав «Історію української та зарубіжної культури», «Культурологію», «Історію України» і спеціально розроблений ним курс «Історичне краєзнавство Сумщини». Вагомим і різноманітним є внесок ювіляра у вітчизняну науку. Ось лише деякі, найважливіші, на наш погляд, здобутки. Так, у 1995 році, за ініціативи В.Б. Звагельського в Сумському державному університеті створено редакційну групу з підготовки «Енциклопедії Сумщини», що згодом переросла в «Науково-дослідний центр історичного краєзнавства». У результаті багаторічної роботи групи і центру в 2003 році побачило світ перше видання енциклопедичного довідника «Сумщина в іменах». Згодом вийшло друге, доповнене і перероблене видання. Загалом Енциклопедія містить близько трьох тисяч статей-персоналій. Десятки прізвищ, забутих через певні історичні та політичні обставини, вперше були представлені широкому загалу, сотні біографій доповнені маловідомими фактами.
За ініціативи Віктора Звагельського і під його безпосереднім керівництвом в області почав виходити Всеукраїнський науковий фаховий журнал з історії «Сумська старовина». Нині – це солідне видання зі своїм яскравим стилем, певним колом авторів і дописувачів не лише з України, а й сусідніх країн. На сторінках часопису побачили світ сотні наукових публікацій, документів та ілюстративних матеріалів, що були опубліковані вперше.
Та чи не найважливішим напрямком наукової роботи В.Б. Звагельського стало дослідження «Слова о полку Ігоревім» та його епохи. Першим учителем і наставником на ниві словознавства був для нього харківський професор М.Ф. Гетьманець. А на Сумщині тривалий час словознавчі студії очолював Павло Павлович Охріменко – доктор філологічних наук, професор Сумського державного педагогічного інституту, заслужений працівник освіти України, академік Академії наук Вищої школи України. У 1997 році Павла Павловича не стало. І його справу гідно продовжив Віктор Звагельський. Зокрема, ним уперше в історії вітчизняного літературознавства була розроблена типологія перекладів видатного твору протягом 70-80 років ХХ століття на сучасні українську та російську мови. Іншим важливим напрямком словознавчих студій вченого стало дослідження історико-географічних аспектів походу сіверських князів на половців 1185 року. У результаті копіткої праці було локалізовано кілька середньовічних шляхів (Лосицька дорога, Кончаківський шлях) та переправ на Сеймі і Сіверському Дінці, низку інших географічних об’єктів («Поле», «Шеломянь», «Пліснеськ», річка «Русь/Руса»). Займався вчений також дослідженням археологічних пам’яток на теренах Сумщини, зокрема і в Путивлі. Своєрідним підсумком наукових досліджень В,Б. Звагельського стала книга «Історична географія Лівобережної України доби Середньовіччя (в контексті досліджень «Слова о полку Ігоревім»)». У з’ясуванні складних історико-географічних питань автор враховує напрацювання багатьох вчених, водночас розглядає відомі факти під дещо новим кутом зору, залучаючи не лише писемні, а й археологічні та топонімічні матеріали широкого хронологічного діапазону – від античних часів до пізньосередньовічних. Грунтовний текст праці доповнюють численні ілюстрації. Високий науковий рівень монографії органічно поєднується з науково-популярним стилем викладення матеріалу, що робить її доступною і корисною широкому загалу поціновувачів історії рідного краю.
Завдячуючи таким активним подвижникам науки, як Віктор Звагельський, Сумщина перетворилася на потужний осередок українського словознавства. Яскравим свідченням тому є наукові конференції, присвячені «Слову о полку Ігоревім». Починаючи з 1983 року, в області було організовано і проведено 13 науково-практичних конференцій по «Слову», із яких сім – у Путивлі, а п’ять останніх – під керівництвом Звагельського.
Проблеми зі здоров’ям не дозволили Віктору Борисовичу вести активний спосіб життя і продовжувати свої наукові студії. Однак значний внесок вченого в справу дослідження і популяризації історико-культурної спадщини рідного краю отримав високу оцінку як серед фахівців, так і державних органів влади, суспільних організацій, громадських об’єднань, наукових товариств. В.Б. Звагельський має численні дипломи, премії, грамоти і подяки. Зокрема, він – лауреат відзнаки «Золота Ярославна» та Почесний громадянин Путивля (2000).

Сумські