День народження, що став днем пам’яті. В останню путь на Алеї Слави у Шостці провели штаб-сержанта

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

День народження, що став днем пам’яті. В останню путь на Алеї Слави у Шостці провели штаб-сержанта

30 січня 2026 р. 13:04

30 січня 2026 р. 13:04

Його життя почалося і закінчилося в один і той самий день, з різницею у 54 роки. Штаб-сержант Кирило Кочанов, який з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України, помер у госпіталі 25 січня. Після важких поранень, отриманих внаслідок атаки ворожого дрона, серце відважного воїна та люблячого батька зупинилося, залишивши у скорботі рідну громаду та бойових побратимів.

Народився 25 січня 1972 року у с. Зноб-Новгородське (Сумська область). Родина була багатодітною, крім Кирила тут підростало ще двоє діток. Навчався у Зноб-Новгородській загальноосвітній школі. Змалечку хлопчик ріс активним і наполегливим, в юності захоплювався кількома видами спорту (футбол, теніс і волейбол).

Автор: З Фейсбуку Миколи Ноги новини Шостки

Після отримання середньої освіти вступив до Зноб-Новгородського ПТУ-39 (зараз заклад має статус професійного аграрного ліцею). З 1990 року проходив строкову службу у Прибалтиці (війська зв’язку).

Після повернення на Шосткинщину протягом 7 років чоловік працював у Державній прикордонній службі України, потім – у лісництві

У шлюбі з коханою дружиною Людмилою народилася та підростала донька Алочка. Улюбленим видом дозвілля чоловіка було рибальство на місцевих водоймах.

«Товариський, добрий , працьовитий... Він був спокійною людиною. Найбільше в інших цінував щирість і чесність… І сам завжди був таким! Його поважали всі – рідні, друзі, колеги. Цінували за справедливість, щирість і здатність зрозуміти» , - розповідають близькі Героя.

Наступного дня після початку повномасштабної російської агресії, 25.02.2022, Кирило вже стояв у черзі місцевих добровольців до військкомату

За роки служби воював на Сумському, Чернігівському та Донецькому напрямках.

На фронті виконував обов’язки робітника інженерного відділення в/ч А4806. За позивний обрав собі «Кочан» - через співзвучність із прізвищем.Як би не було важко і сумно, Кирило Валерійович намагався ніколи не скаржитися. «Ми сильні. Ми переможемо!», - промовляв він як особисту молитву…Заповітною мрією чоловіка після повернення додому була нова машина, на якій велика і дружня родина буде їздити на відпочинок.

Рибалка, норовлива річка Тиса… Рідні обличчя дружини, доньки та онуків. Такі мрії допомагали триматися у складних (а іноді – нелюдських) фронтових умовах.

За відданість військовій присязі, особисту відвагу та патріотизм Кирило Кочанов був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.

Користувався високим авторитетом серед бойових побратимів і керівництва.

13 січня 2026 року захисник отримав складні тілесні ушкодження, внаслідок влучання fpv дрону. Проходив лікування у Києві...Доля відміряла йому рівно 54 роки життя. Штаб-сержант Кочанов Кирило Валерійович помер у свій День народження, 25 січня цього року...

Церемонія прощання із захисником відбулась на Алеї Слави, де Герой знайшов свій останній прихисток.

День народження, що став днем пам’яті. В останню путь на Алеї Слави у Шостці провели штаб-сержанта