Цирк на дроті в Недригайлові: поки влада грається в політику, лікарі сидять на «голому» окладі, а Волков шукає крайніх

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

03 лютого 2026 р. 20:50

03 лютого 2026 р. 20:50

У Недригайлові розгортається класична українська трагікомедія: пани чубляться, а в холопів — чуби тріщать. Поки обласні чиновники приїжджають із заспокійливими мантрами про те, що «лікарню ніхто не закриває», сам медзаклад опинився в реанімації. І відправили його туди не вороги, а рідна місцева влада, яка ніяк не може поділити повноваження та амбіції.

Голова громади Костянтин Волков вибухнув емоційним дописом у Facebook, де мальовничо описав катастрофу. Винні, звісно ж, усі навколо, окрім керівництва громади.

Ситуація справді гідна театру абсурду. Лікарня чесно заробила кошти, надаючи послуги за контрактами з НСЗУ. Це не дотації з бюджету громади, це — кровні гроші медиків. Але скористатися ними вони не можуть. Чому? Бо місцеві депутати, за словами Волкова, заблокували фінансовий план.

У результаті:

Лікарі та медсестри сидять на мінімалці без доплат.
Інтерни та сумісники працюють на «голому ентузіазмі», який ось-ось закінчиться.
Закупівлі ліків заморожені — купують лише критичний мінімум.

Лікарі та медсестри сидять на мінімалці без доплат.

Інтерни та сумісники працюють на «голому ентузіазмі», який ось-ось закінчиться.

Закупівлі ліків заморожені — купують лише критичний мінімум.

«Ситуація абсурдна: кошти, які заробила лікарня власною працею, заблоковані рішеннями тих, хто до цих грошей не має жодного стосунку», — бідкається пан Волков.

Звісно, позиція голови громади дуже зручна: я — молодець, вболіваю за медицину, а от «злі бояри» (депутати) вставляють палиці в колеса. Костянтин Волков пафосно називає це «злочином» і попереджає про втечу кадрів.

Але виникає логічне запитання: а хто у нас голова громади? Хіба не завдання очільника знаходити спільну мову з депутатським корпусом, переконувати, домовлятися заради людей? Чи легше написати гнівний пост у соцмережі, зняти з себе відповідальність і спостерігати, як розвалюється те, що «будувалося по цеглині»?

Складається враження, що поки Волков воює з депутатами у Фейсбуці, реальне життя громади котиться у прірву. Адже неспроможність ухвалити фінансовий план — це діагноз не лише депутатам, а й менеджерським якостям голови.

Поки владна верхівка Недригайлова грає у політичний пінг-понг, перекладаючи провину один на одного, заручниками залишаються прості люди. Пацієнти ризикують залишитися без ліків, а кваліфіковані лікарі вже пакують валізи.

«Кваліфікований медик не чекатиме, поки «політичні пристрасті» вщухнуть — він знайде роботу там, де його цінують», — пише Волков.

І це чиста правда. Тільки от медику байдуже, хто саме винен — впертий депутат чи безпорадний голова. Йому потрібна зарплата, а пацієнту — лікування. А Недригайлівська влада наразі може запропонувати лише скандали та «режим виживання».