Шосткинська громада готується до масштабного весняного водопілля-2026

26 лютого 2026 р. 20:56

26 лютого 2026 р. 20:56

Цьогорічна весна готує для Шосткинщини серйозне випробування стихією. Значні запаси снігу, глибоке промерзання ґрунту та міцна крига на річках створюють передумови для підтоплень. Ситуацію та план дій обговорили у Шостці на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС.

За даними фахівців, сніговий покрив у багатьох місцях сягає 40 сантиметрів, а ґрунт промерз на пів метра, що завадить воді швидко вбиратися в землю під час танення. Товщина льоду на річці Івотка вже складає 28 см.

Валентина Омельченко , провідна інженерка Кролевецького регіонального офісу водних ресурсів України, дає чіткий прогноз: «За розрахунками станом на 24 лютого весняне водопілля цього року буде виражене. Основні загрози можуть бути пов’язані з таненням снігу, льоду та опадами навесні, що спричинять тимчасові підйоми води».

За словами експертки, паводки можуть супроводжуватися не лише виходом води на заплави, а й мати швидкі негативні наслідки локального характеру.

Фахівці вже визначили перелік населених пунктів та доріг, які можуть опинитися під водою у разі стрімкого підняття рівня річок.

«За багаторічними спостереженнями при перевищенні рівня води під час проходження весняного паводку встановлені місця можливого підтоплення по річках Десна, Осота, Шостка. По річці Десна небезпечні ділянки біля сіл: Пирогівка, Лушники, Чапліївка. По річці Осота: Вороніж, Клишки. Автодороги обласного значення: Шостка – Чапліївка, Чапліївка – Тиманівка», - деталізує географію загрози Валентина Омельченко .

Відтак рівень води в річці Івотка станом на 23 лютого вже становить 249 см, що на 7 см вище за минулорічний показник.

Найбільше занепокоєння викликає стан дамб та шлюзів, які мають регулювати потік води. Зокрема, у Чапліївському старостинському окрузі є об'єкти, що потребують особливої уваги.

Староста Сергій Пластун наголошує на ризиках прориву: «Шлюзи знаходяться в робочому стані, але через велику кількість води вони можуть не справитись зі своєю роботою. Це може призвести до проривів дамб. Тому прошу хоча б населені пункти, які знаходяться вище за течією річки Осота, при спуску води завчасно нас про це повідомляти».

Начальниця управління з питань надзвичайних ситуацій Шосткинської міськради Ольга Ткаченко зауважила: наразі триває інвентаризація матеріальних резервів та підготовка спецтехніки. «Уже прийнято рішення додатково придбати ще плавзасоби в резерв, які можуть стати нам у нагоді, якщо треба буде по тим селам евакуювати людей — там, де є певні ризики» , — повідомила вона.

Окремий аспект — екологічна безпека. Через підтоплення під загрозою можуть опинитися джерела питної води. Фахівці вже моніторять потенційно небезпечні зони.

Треба зазанчити що, історія паводків на Шосткинщині справді знає періоди, коли Десна виходила з берегів настільки потужно, що перетворювала прибережні села на «українську Венецію». Село Пирогівка , розташоване безпосередньо в заплаві Десни, історично було одним із найбільш вразливих пунктів.

• Повінь 1970 року: Це був один із найкритичніших паводків. Через стрімке танення снігу та рясні дощі рівень води у Десні піднявся до рекордних позначок. У Пирогівці вода затоплювала не лише городи, а й заходила безпосередньо в хати. Люди змушені були підіймати меблі та речі на горища, а пересуватися вулицями можна було виключно на плоскодонних човнах. У 1970 році, за свідченням очевидців, вода зійшла тільки у середині червня.

• 1979 рік: Ще один «великий розлив». Старожили згадують, що вода стояла так високо, що з човна можна було зазирнути у вікна будинків. У такі роки навіть шкільні заняття могли призупиняти, або ж дітей довозили до сухих ділянок дороги на човнах.

• Логістика стихії: У ці десятиліття для жителів Пирогівки човен був обов'язковим атрибутом кожного господарства. Коли Десна «гуляла», сполучення між частинами села та виїзд у бік Шостки ставали справжнім випробуванням. Дороги перетворювалися на річки, і місцеві жителі ставили човни просто біля порогів власних домівок.

1979 рік: Ще один «великий розлив». Старожили згадують, що вода стояла так високо, що з човна можна було зазирнути у вікна будинків. У такі роки навіть шкільні заняття могли призупиняти, або ж дітей довозили до сухих ділянок дороги на човнах.

Логістика стихії: У ці десятиліття для жителів Пирогівки човен був обов'язковим атрибутом кожного господарства. Коли Десна «гуляла», сполучення між частинами села та виїзд у бік Шостки ставали справжнім випробуванням. Дороги перетворювалися на річки, і місцеві жителі ставили човни просто біля порогів власних домівок.

Раніше зими були значно сніжнішими, а морози — стабільнішими. Це призводило до накопичення великої маси льоду та снігу.

Природний цикл: Десна — одна з останніх великих річок Європи, що зберегла свій природний режим (вона не перекрита греблями), тому її розливи завжди були непередбачуваними.

Гідрологічний режим: Висока вологість ґрунту восени та глибоке промерзання взимку (як і в прогнозі на 2026 рік) створювали умови, коли талій воді просто нікуди було йти, окрім як розливатися поверхнею.

Цікавий факт: Саме через такі регулярні затоплення архітектура старих хат у прибережних селах Шосткинщини передбачала високі фундаменти або спеціальні господарчі споруди на палях.

Сумські