вологість:
тиск:
вітер:
Шосткинщина схилила голови перед пам’яттю старшого навідника Валерія Ігнатовського
27 лютого 2026 р. 16:02
27 лютого 2026 р. 16:02
Шосткинська громада провела в останню путь Валерія Миколайовича Ігнатовського — людину непересічної долі та високого інтелекту. Вихованець дитячого будинку, який став успішним менеджером-економістом, у лютому 2024 року свідомо обрав шлях воїна. Старший навідник мінометної батареї, він боронив Україну на найгарячіших ділянках фронту і зустрів свій останній бій 6 лютого 2026 року на Донеччині. Вдома у захисника залишилися дві доньки, для яких він завжди був взірцем мудрості та любові.
Чоловік народився 20.02. 1978, виховувався у дитячому будинку. Коли хлопчику було 14 років, його всиновив чоловік з Києва. Саме зі столицею України пов’язані найкращі спогади дитинства та юності Валерія. Навчався у Київській школі № 250. Доброта і турбота нового батька, його віра і мудрість дали добрі плоди - Валера гарно вчився, з усіх предметів мав оцінки «відмінно» і «добре».
Після отримання повної середньої освіти юнак вступив до Херсонського морехідного училища. На жаль, через рік навчання довелося залишити (родинні обставини).
Автор:
З фейсбуку Миколи Ноги
За словами знайомих, Валерій з молодого віку був вдумливою, розумною та глибокою людиною. Цікавився психологією та правознавством (останнє захоплення передалося йому від прийомного батька-юриста, який зібрав вдома солідну бібліотеку з даної галузі).
У 1996-1997 роках працював матросом у приватній судноплавній компанії АСК «Укррічфлот», яка займалася перевезенням вантажів. Не дивлячись на «морську романтику», здібний та амбітний юнак мріяв про більше. У вересні 1997 року Валерій став студентом Київської державної академії водного транспорту. У червні 2002 року він успішно завершив навчання та здобув кваліфікацію менеджера-економіста.
Тривалий час чоловік працював у Києві, у відомій компанії-автовиробника «Volvo». Займав посаду завідувача складом, користувався повагою колег і керівництва. «Тихою гаванню» після насиченого трудового дня для чоловіка стала його власна сім’я. У 2008 році подружжя Ігнатовських переїхало до Шостки, Валерій почав працювати продавцем-консультантом у сфері торгівлі . У чоловіка підростало двоє донечок - Поліна та Анастасія (зараз дівчатам 17 і 16 років).У вільний від роботи час захоплювався рибальством і читанням літератури.
Як і всіх українців, буремні події останніх років не залишили осторонь і нашого земляка. У лютому 2024 року він став на захист Батьківщини. На фронті виконував обов’язки старшого навідника мінометної батареї механізованого батальйону. Воював на найгарячіших ділянках воєнної мапи.
6 лютого 2026 року став останнім днем його життя… Воїн загинув поблизу н.п. Іллінівка Краматорського району Донецької області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народу…
Джерело: shostkanews.city
Новини рубріки
У Тростянецькій громаді стрімко зростає кількість хворих на грип
27 лютого 2026 р. 17:18
“Укрзалізниця” тимчасово перериває залізничне сполучення між Сумщиною та Полтавою
27 лютого 2026 р. 17:12
