Освітній фронт Сумщини: президентські стипендії та професійні вершини попри війну

03 березня 2026 р. 16:01

03 березня 2026 р. 16:01

Війна принесла в українську освіту термін «освітні втрати» — це зруйновані стіни шкіл, дистанційне навчання та психологічна втома. Проте за фасадом цих викликів ховається інша реальність: тиха, але затята боротьба за знання. Миколаївський ліцей Миколаївської селищної ради доводить, що навіть під звуки тривог можна виховувати президентських стипендіатів та перемагати у всеукраїнських конкурсах. Це історія про вчителів, які не бояться «чорних екранів», та учнів, чия жага до навчання сильніша за будь-які обставини.

Про «освітні втрати» під час війни сказано дуже багато, і вони насправді величезні. Через неможливість повноцінного навчання відбувається зниження рівня знань, погіршується психоемоційний стан учасників освітнього процесу, не кажучи вже про втрати власне навчальних закладів. Але навіть за екстремальних для навчання умов і педагоги, й учні знаходять можливості тримати його планку на висоті, а відтак, і говорити не тільки про втрати, але й про освітні здобутки. Такими, зокрема, може похвалитися ліцей у селищі Миколаївка. І це визнання відбулося не лише на обласному, але й на всеукраїнському рівні.

Президентська відзнака як закономірний успіх

Так, минулого року учениця 9 класу цього ліцею Анастасія Щербак зайняла друге місце на фінальному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови у Чернівцях. За що тоді ж отримала стипендію Президента України – відзнаку, якою може пишатися не лише згаданий навчальний заклад, а, без перебільшення, вся Сумщина.

Як відзначає вчителька української мови і літератури Миколаївського ліцею Валентина Щербина, ця дівчина була «приречена» на такий успіх.

- Коли перша вчителька передавала мені Настю, то розповідала про непересічні здібності дитини, у чому за роки викладання я мала змогу переконатися особисто. Вона оригінальна у своїх судженнях і мисленні, не за роками мудра і серйозна. Не пам’ятаю жодного випадку, коли б Настя не дала правильної відповіді на мої запитання під час уроку, при тому, що інші учні часто такими знаннями не володіли. Це результат її працездатності, зосередженості.

Вона не просто слухає вчителя – вона чує! Це особлива дитина, вона всотує у себе всю інформацію як губка і має залізну впевненість у своїх знаннях.

А ще вона надзвичайно вмотивована дівчина. Пригадую, як перед фіналом олімпіади в Чернівцях у неї виникли проблеми зі здоров’ям, та й безпекова ситуація тоді погіршилася. Я ж у силу обставин не могла її супроводжувати. Спитала її: «Може, не поїдеш? А у відповідь почула впевнене: «Ні, поїду!». Такі діти як Настя – це вчительське щастя, їх небагато доля дає вчителю, тож і мені, і моїм колегам, я вважаю, пощастило. Її успіх — заслуга не лише педагогів, а й родини, яка випромінює вдячність школі та вкладає душу в розвиток дитини, - характеризує стипендіатку її вчителька.

До речі, для Валентини Щербини це не перший випадок призначення президентської стипендії своїй вихованиці. Раніше, ще до війни, таку ж грошову виплату від глави держави отримала інша її учениця Ірина Коплик за заняте 1 місце на підсумковому етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. І це є красномовним свідченням того рівня знань, який ця вчителька дає дітям, тож у ліцеї є на кого рівнятися.

Іспит на витривалість: урок із «чорним екраном»

Говорячи про освітні здобутки, у Миколаївському ліцеї звичайно ж згадають і про вчительку англійської мови Діану Романенко, яка нещодавно зайняла ІІІ місце на обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2026».

Розповідаючи про те, що спонукало її до участі в цих змаганнях, які забирають багато часу і вимагають неабиякої підготовки, вона зізнається, що таким чином спробувала вийти за межі комфорту.

- Це був для мене великий виклик. Я його прийняла й отримала неймовірний досвід. У мене є таке гасло англійською мовою: There is no elevator to success, there are only stairs. Що в перекладі на українську означає: до успіху немає ліфта, є лише сходинки, якими я крокую. І участь у конкурсі стала однією з таких сходинок. Але, навіть попри успіх, - це точно не вершина. Це нова точка відліку для мене. Я рухаюся далі.

Я дякую колегам, які мене підштовхнули до участі в конкурсі, які в мене вірили, тому що бувають моменти, коли себе знецінюєш, часто в себе просто не віриш. Але я це зробила і крокую далі. Цей успіх – це моя наполегливість і праця, а також підтримка колег і рідних. Бо в моменти, коли тобі важко, коли іноді зневірюєшся, крила знову дають саме ті, хто поряд, - ділиться своїми емоціями лауреатка.

Між іншим, ця амбітна викладачка цілком могла претендувати й на перемогу у конкурсі, якби під час одного з випробувань її не спіткала прикрість.

- Згідно з форматом заходу кожен із його учасників мав провести урок. Спочатку нас налаштовували на те, що ми будемо працювати з учнями, тобто буде реальна аудиторія, але змінилися погодні умови, і за декілька днів до уроку нам сказали, що він буде дистанційний. Для мене це не мало стати великим бар’єром, оскільки я працюю на багатьох онлайн-платформах, але все ж це були непередбачувані обставини. І, як згодом з’ясувалося, дуже непередбачувані. Бо на 10 хвилині уроку мій ноутбук, на якому було чимало цікавих вебсайтів, застосунків, раптом почав згасати.

Я розумію, що діти на мене дивляться, але в мене нічого не працює. А згодом зображення взагалі зникло. Залишились я, чорний екран і члени журі. Та навіть у цій ситуації я продовжувала вести урок, намагалась імпровізувати. Згодом діти на екрані все ж таки з’явилися, але дорогоцінні хвилини повноцінного онлайн-уроку були втрачені. Хоча члени журі, зважаючи на непереборні обставини, оцінили мої старання (адже імпровізувати з чорним екраном, погодьтеся, непросто), на цьому випробуванні я в порівнянні з іншими учасниками втратила бали. Тож компенсовувати ці втрати довелося на двох інших конкурсах, де в мене вже були одні з кращих балів.

У цій ситуації дуже втішила реакція на неї як колег-учасників випробування, так і членів журі, які щиро намагалися підтримати, за що я всім дуже вдячна, - зізнається Діана Романенко.

Що ж, зважаючи на життєво кредо цієї молодої вчительки та готовність приймати нові виклики, можна не сумніватися, що ті вершини, до яких вона невпинно крокує і прагне досягти, у неї ще попереду.

Педагогічний десант: молодість та досвід

Як, власне, і у її колег по навчальному закладу. Адже, за словами директорки Миколаївського ліцею Ольги Панасовської, в умовах війни кожен має тримати свій фронт і в жодному разі не послабляти утримувані позиції.

- Мабуть, якраз це і стимулює. І хочу сказати, що під час війни, якщо міряти наші успіхи відзнаками на олімпіадах і конкурсах, ми навіть поліпшили свої показники. За цей час маємо десятки призових місць наших учнів на другому-третьому етапах, та й педагоги, як засвідчує успіх Діани Романенко, гідно тримають марку ліцею. Звичайно, за цими досягненнями стоїть праця кожної окремої людини. Але, з іншого боку, якби не було у нас гарного професійного колективу, то, мабуть, і таких результатів було б важко досягти.

Наш колектив — це потужний сплав досвіду тієї ж Валентини Щербини та енергії молодих педагогів, як-от Діани Романенко. Саме завдяки такій синергії наш ліцей знають як альма-матер, де панує справжня повага до знань.

Стратегічний фронт громади

Про наявність у Миколаївські селищній громаді потужного кадрового потенціалу, який дозволяє реалізувати освітянський проєкт щодо впровадження Концепції «Нова українська школа», говорять і у відділі освіти селищної ради. Зокрема, керівниця відділу Ніна Чабада звертає увагу на те, що учасниками Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2026» стали 6 педагогів громади, які під час випробувань демонстрували, як практично можна реалізувати основні принципи НУШ: дитиноцентризм, критичне мислення та використання цифрових технологій.

- Під час воєнного стану, – це не просто професійне змагання, а стратегічний «інструмент» розвитку, що підкреслює пріоритетність освіти для держави і громади, - наголошує Ніна Чабада. Також вона відзначає й широку залученість до освітніх змагань дітей. Зокрема, у І етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів взяли участь 52 школярі закладів загальної середньої освіти громади. За їх результатами вони вибороли 20 призових місць, а саме: 5 – з української мови та літератури, 4 – з хімії, по 2 - з біології, історії, англійської мови, інформаційних технологій, по 1 - з географії, математики, фізики.

Коментуючи ж здобуток Анастасії Щербак та його оцінку Президентом, керівниця відділу освіти вважає таку допомогу надзвичайно важливою з точки зору підтримки обдарованих дітей.

- Наша стипендіатка - гордість громади. І таке поціновування Анастасії посилає сигнал молоді, що її зусилля і досягнення є справді цінними для країни, - говорить Ніна Чабада.

Крім Миколаївської громади, привід пишатися своїми освітніми здобутками є і в мешканців Білопілля . Адже саме в місцевому ліцеї ¹ 2 ім. С.М.Гордієнка працює Олена Ткаленко, яка стала переможницею І етапу Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2026" у номінації "Англійська мова". Того самого, де третє місце виборола миколаївка Діана Романенко. І тепер вона буде змагатися за почесне звання вже з колегами з інших областей України.

Матеріал про неї можна прочитати за посиланням .

Сумські