На Алеї Слави провели в останню путь військового Віктора Кондратенка

05 березня 2026 р. 11:33

05 березня 2026 р. 11:33

Сьогодні, 5 березня, Роменська міська територіальна громада попрощалася із Захисником України Віктором Павловичем КОНДРАТЕНКОМ.

На Алеї Слави з живими квітами рідні, друзі, керівництво громади, побратими та небайдужі мешканці навколішки зустрічали на щиті Воїна, Патріота, Героя, схиляючи голови в глибокій скорботі та дякуючи йому за відданість і незламну боротьбу. Священнослужителі звершили заупокійну службу, підносячи молитви за вічний спокій душі Героя.

Про життя Героя пише Роменська міська рада:

Віктор Павлович КОНДРАТЕНКО народився 1 червня 1966 року в селі Погреби Роменського району. Закінчив 10 класів Миколаївської школи, де гарно вчився. Після завершення шкільної освіти отримав водійське посвідчення та певний час працював трактористом.

Згодом Віктор був призваний на строкову військову службу, два роки він служив в армії на території Угорщини. Повернувшись до мирного життя, влаштувався на роботу до ВАТ «Роменська пересувна механізована колона», де понад десять років працював водієм вантажного автомобіля.

Потім Віктор Павлович їздив на заробітки, виконуючи будівельні роботи як в Україні, так і за кордоном, працюючи будівельником.

У 2020 році чоловік працював на ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина». Згодом обіймав посаду будівельника в КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня».

19 січня 2023 року його було мобілізовано до лав Збройних сил України. Військову підготовку він проходив у місті Звягель Житомирської області, після чого ніс службу водієм-електриком у 31-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького.

За час служби Віктор пройшов шлях від рядового до старшого сержанта, мав статус УБД. Захисник обороняв Батьківщину на Донецькому, Запорізькому й Дніпропетровському напрямках.

Під час служби Віктор мав поранення та контузію, однак продовжував виконувати свій військовий обов’язок. У відпустку приїздив лише раз на рік, постійно підтримував зв’язок із рідними. Але душею й серцем залишався разом із побратимами. За характером він був відповідальним і добрим, із братом мав дуже теплі стосунки. Серед товаришів по службі користувався повагою як надійний побратим. Мав позивний «Кондрат».

На початку лютого 2026 року Воїн приїхав у відпустку. Десять днів лікувався у кардіологічному відділенні, однак, не завершивши лікування, вже 25 лютого 2026 року повернувся на передову.

Та доля розпорядилася інакше. Попри незламну волю й готовність стояти до Перемоги, серце Воїна зупинилося…

27 лютого 2026 року водій-електрик 31-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького, старший сержант Віктор КОНДРАТЕНКО, помер від гострої серцево-судинної недостатності.

Герою навіки 59 років…

Віктор мріяв дослужити до самого кінця – до Перемоги. Він щиро любив Україну й не раз повторював: «Я ніколи не здамся в полон. Буду стояти до останнього подиху, захищаючи свій дім і свою землю».

У глибокій скорботі залишилися брат та два племінники, для яких він назавжди буде люблячим братом і дядьком, світлою людиною.

Сумські