Дмитро Мороз загинув на кордоні Сумщини

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дмитро Мороз загинув на кордоні Сумщини

31 березня 2026 р. 15:19

31 березня 2026 р. 15:19

15 березня 2026 року Дмитро Мороз загинув внаслідок артилерійського обстрілу противника… Отримав поранення, несумісні з життям.

Народився 16 вересня 1999 року в місті Шостка. Зростав у дружній сім’ї разом із сестрою, у любові та підтримці батьків. Хлопчик навчався у загальноосвітній школі №2, де здобув базову середню освіту. Після 9 класу він вступив до Шосткинського фахового коледжу імені Івана Кожедуба Сумського державного університету, де опанував спеціальність механіка.

З дитинства захоплювався автомобілями, і це захоплення з часом переросло у справу життя. Працював на станції технічного обслуговування, згодом — на підприємстві ООО «Балтук». У дорослому віці захоплювався ремонтом автомобільної техніки, автоелектронікою, автодіагностикою, комп’ютерними іграми, автомобілями та мотоциклами. Був справжнім майстром своєї справи.

З невимовною любов’ю та тугою родичі згадують Героя: «Дмитро був активним, життєрадісним і щирим. Не любив сидіти без діла, завжди прагнув руху та нових вражень. Особливо захоплювався екстремальними видами відпочинку, зокрема поїздками бездоріжжям («по грязі»). Він мав багато друзів, був душею компанії… Завжди усміхнений, добрий і відкритий до людей. Дуже любив тварин». Заповітною мрією молодого чоловіка було придбати автомобіль Volvo XC90 та разом із рідними подорожувати світом, відкриваючи для себе нові місця й куточки України… А поки що замість мирних подорожей прекрасною Батьківщиною перед очима нашого земляка кожного дня стояла війна – чорна, страшна, безжальна.

1 жовтня 2024 року Дмитро Андрійович був призваний на військову службу за контрактом. Проходив службу на посаді дешифрувальника розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів у підрозділі безпілотних авіаційних комплексів. Мав звання солдата. Виконував бойові завдання на Сумськом напрямку, боронив від ворога рідну Шосткинщину.