Переселенець з Донецька, який став на захист України у Шостці, повернувся «на щиті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

16 квітня 2026 р. 17:33

16 квітня 2026 р. 17:33

Микита Криштопа обрав Шосткинщину як новий дім для своєї родини після початку повномасштабного вторгнення. Саме звідси він пішов на фронт, здобувши фах сапера, і віддав життя, рятуючи побратимів на Курському напрямку. Про це повідомляє Воронізька Бібліотека-філія .

Криштопа Микита Андрійович народився в Донецьку 11 серпня 1994 року. Ріс добрим, самостійним, слухняним сином та турботливим братом. Навчався в школі, здобув музичну освіту. З 16 років почав працювати, поєднуючи роботу з навчанням у будівельному коледжі. Був старостою групи. Професійно займався важкою атлетикою, неодноразово був переможцем у змаганнях. Микита обожнював готувати та радувати близьких смачними стравами.

Зі своєю майбутньою дружиною Тетяною познайомився у 18 років. Вони планували продовжити навчання, створити сім' ю, але російська агресія завадила їхнім планам.

У 2017 році виїхали до Харкова, невдовзі одружилися, і в них народилися донечка Вероніка. Микита працював у автосервісі Віанор.

Після повномасштабного вторгнення сім' я переїхала до смт Вороніж Сумської області, де мешкали рідні дружини. Микита весь час намагався зробити щось корисне, не цурався ніякої роботи.

Він був надзвичайною людиною з великим добрим серцем, дуже любив дружину і донечку, батьків, бабусю, дідуся, з повагою відносився до рідних дружини. Він був настільки чуйним, що міг серед ночі мчати в аптеку за краплями від нежиті, проїхати через все місто за якоюсь дрібничкою. Мовчки вирішував проблеми, варто було про щось сказати. За його чутливою натурою ховалася справжня людина - відповідальна, доброзичлива, смілива.

14 липня 2024 року був мобілізований на захист країни у місті Шостка. Здобув спеціальність сапера. Воював на Сумському напрямку, надалі був направлений в Курську область, де неодноразово виконував складні та небезпечні завдання. Під час останньої зустрічі з родиною сказав, що мріє за час відпустки звозити донечку до моря.

Переселенець з Донецька, який став на захист України у Шостці, повернувся «на щиті

12 листопада 2024 року став роковим днем для нього. Після виконання бойового завдання, Микита рятував побратимів під роботою ворожих дронів, отримав важкі поранення не сумісні з життям.

Лише через 16 місяців він повернувся на щиті. Був похований 9 квітня на Алеї Слави в Харкові. Нагороджений нагрудним знаком " За мужність та незламність в боях курського пекла".

Не можна висловити весь біль, що відчуває його сім'я. Донечка досі чекає його і мріє, які вони будуть щасливі. На жаль, війна не щадить нікого. Ми завжди будемо пам' ятати його, як мужнього воїна, надійного і люблячого чоловіка, турботливого батька, найріднішого сина.