Тролейбуси проти професорів: як «Електроавтотранс» купує світло по 9 гривень, поки СНАУ спускає мільйони на «золоті» кіловати

06 травня 2026 р. 15:23

06 травня 2026 р. 15:23

Здається, у Сумах винайшли новий парадокс: щоб навчитися елементарно рахувати державні гроші, не обов’язково мати наукові ступені чи керувати цілим університетом. Достатньо просто… керувати тролейбусами. Свіжі дані з сайту державних закупівель «Прозорро» яскраво демонструють, як виглядає прірва між адекватним менеджментом комунального підприємства та відверто «схемними» закупівлями місцевих науковців.

Майстер-клас з економії від «Електроавтотрансу»

Поки деякі керівники виправдовують космічні ціни «складною ситуацією на ринку», КП «Електроавтотранс» просто бере і робить свою роботу. 5 травня 2026 року підприємство оголосило тендер на закупівлю електроенергії для своїх потреб. Очікувана вартість — 12 407 000 гривень за 1 356 000 кіловат-годин .

Беремо калькулятор, ділимо і отримуємо адекватну ринкову ціну: близько 9,15 гривні за кіловат .

Варто відзначити ключову деталь: підприємство купує світло за власний бюджет, тобто за кошти від своєї господарської діяльності. А коли ти заробляєш гроші сам, ти їх рахуєш. І тут менеджменту «Електроавтотрансу» можна лише поаплодувати — вони не переплачують зайвого, орієнтуючись на реальні ринкові ціни для промисловості.

«Генії» економіки зі СНАУ: як розчинити мільйони в повітрі

А тепер перенесемося з тролейбусного депо у високі кабінети Сумського національного аграрного університету (СНАУ), де, вочевидь, вивчають якусь альтернативну математику.

Ми вже писали про їхній феєричний тендер, де вартість одного кіловата злетіла до фантастичних 20 гривень . Тоді, за нашими підрахунками, переплата склала божевільні 7,7 мільйона гривень. Згодом керівництво СНАУ, мабуть, відчувши запах смаженого, оголосило новий тендер — і ціна магічним чином впала до 12,5 грн за кіловат .

Тим самим університет чистосердечно розписався у власному марнотратстві (чи то пак — у наявності «схеми»). Але навіть ці «знижені» 12,5 гривень виглядають як відвертий грабунок на фоні 9,15 гривень від «Електроавтотрансу».

Питання на мільйон (і не на один)

Давайте просто порівняємо: звичайне транспортне КП знаходить постачальника по 9,1 грн за кіловат, а поважний університет із цілою кафедрою економіки — не може знайти дешевше 12,5 грн (а до цього взагалі по 20 грн).

• Навіщо СНАУ тримає штат економістів та фінансистів, якщо вони не здатні елементарно загуглити актуальну вартість електроенергії в Україні?
• Чому комунальники можуть ефективно проводити тендери, а вищий навчальний заклад системно спускає в трубу (чи в чиїсь бездонні кишені) від 1,6 до майже 8 мільйонів гривень на одній закупівлі?

Поки Держаудитслужба (ДАСУ) продовжує перебувати в режимі тиші і не помічає цих кричущих цифр, «Електроавтотранс» доводить: купувати світло за чесними цінами в Україні цілком реально. Треба лише мати совість і не плутати державну кишеню з власною. А студентам СНАУ залишається лише поспівчувати — вони здобувають освіту під найдорожчим освітленням у країні, за яке платимо всі ми.

Сумські