У Шостці попрощалися із 42-річним захисником Максимом Абдулаєвим

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Шостці попрощалися із 42-річним захисником Максимом Абдулаєвим

21 травня 2026 р. 16:11

21 травня 2026 р. 16:11

Сьогодні у Шостці в останню путь провели Максима Абдулаєва . 42-річний захисник переніс поранення і повернувся на фронт, але не витримало його серце. Про це повідомляє міський голова Микола Нога.

Максим Євгенович народився 15 серпня 1983 року в місті Шостка. Навчався у загальноосвітній школі №8, де здобув неповну середню освіту. Після 9 класу вступив до професійно-технічного училища №10, де опанував спеціальність слюсаря-зварювальника.

Ще з дитинства Максим був працьовитим і щирим. Дуже любив допомагати мамі по господарству. Часто їздив у сади, цікавився рослинами, деревами, їх походженням та доглядом. З роками це дитяче захоплення стало частиною його душі та справжньою любов’ю до природи.

Максим був доброю, відкритою та світлою людиною. Його знали як позитивного, товариського, щирого чоловіка, який завжди готовий був простягнути руку допомоги. Він умів підтримати, розрадити, подарувати усмішку навіть у складні моменти. Поруч із ним люди відчували тепло та надійність.

Власних дітей Максим не мав, хоча дуже мріяв про велику й щасливу родину. Його заповітною мрією було створити сім’ю, виховувати дітей, побудувати будинок та жити у мирній, вільній країні.

22 липня 2022 року Максим Євгенович добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у званні старшого солдата, мужньо та гідно виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною. У 2025 році отримав поранення та проходив лікування у місті Харків. Після лікування повернувся додому – до мами, аби попросити пробачення за все недосказане й пережите, але невдовзі знову повернувся на фронт — туди, де його потребували побратими та Україна.

На жаль, війна забирає не лише від куль і вибухів… 15 травня 2026 року душа Героя відлетіла у Вічність – не витримало серце…