“Служи або допомагай”: Громадсько-військовий рух відзначає перший рік роботи

22 травня 2026 р. 15:35

22 травня 2026 р. 15:35

8 травня минулого року в Києві відбулися установчі збори ініціативної групи зі створення громадської організації Громадсько-військовий рух (ГВР). Організацію заснували військовослужбовці, ветерани, волонтери та громадські діячі.

Тоді було ухвалено Декларацію про формування ініціативної групи, що окреслила цілі, принципи та напрямки діяльності ГВР. У документі підкреслено необхідність зміцнення єдності між військовими, ветеранами та цивільними громадянами як один із ключових чинників стійкості України та її подальшого відновлення.

У першу річницю з дня створення ГВР ми поспілкувалися з його координатором Олексієм Івашиним та регіональними представниками.

ГВР з’явився рівно рік тому. Ким і з якою метою було створено організацію?

Олексій Івашин: Членами нашої громадської організації є як військові, учасники бойових дій російсько-української війни, так і цивільні громадяни. Сьогодні, у важкі часи, коли наша держава бореться за своє існування, ми усвідомлюємо необхідність зміцнення єдності між усіма верствами українського суспільства – військовими, ветеранами та цивільними.

Саме це ми і вбачаємо головною місією ГВР. І саме це є запорукою нашої стійкості та існування України як нації, як держави. Сьогодні очевидним є те, що вирішення безпекових питань є критично важливим для України, а безпека неможлива без внутрішньої єдності нашого суспільства.

На зборах ініціативної групи ГВР, що відбулися рік тому, був присутній представник Головного управління розвідки Андрій Юсов. Також він періодично бере участь у заходах, що проходять в рамках програмних засад ГВР.

Це не випадковість, адже ГВР як громадський рух має власні погляди та цінності. Вони в більшості співпадають з тим, про що заявляє Кирило Буданов.

Він є справжнім архітектором безпеки, який максимально доклався і докладається до того, аби Україна була стійкою незалежно від обставин. Ми бачимо в ньому не лише ідеологічно близького нам військового та державного діяча, а й людину, яка особистою мужністю та власною біографією довела свою відданість ідеям української державності.

Сьогодні Буданов відстоює інтереси України на міжнародній арені, веде дуже важкий процес переговорів щодо миру. Він займається тим, що абсолютна більшість політиків України просто не готові взяти на себе. Також це системна людина – своєю роботою на посаді начальника ГУР він довів, що вміє успішно працювати в екстремальних умовах, здатен сформувати ефективну команду, будувати працездатні інституції. Думаю, кожен українець належно оцінить і роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який був створений командою ГУР за керівництва Буданова. Ефективність цієї інституції доводити не потрібно: за чотири роки з ворожого полону звільнено тисячі українців, як військових, так і цивільних.

В чому полягає концепція оборонної демократії?

Олексій Івашин: ГВР наголошує на важливості поєднання військової ефективності з дотриманням демократичних цінностей. В основі цієї концепції лежить теза «Служи або допомагай» – кожен громадянин має зробити внесок у спільну оборону.

Олексій Івашин та Андрій Юсов під час виступу на Форумі громадянського суспільства «ВиСтоїмо 2025»

Отже, перш за все, оборонна демократія – це безумовне збереження в Україні всіх демократичних процедур та стандартів, навіть під час повномасштабної війни. Маємо на увазі і виборчий процес, і незалежне судочинство, і рівність всіх громадян перед законом, і неможливість уникнення покарання за злочини.

РЕКЛАМА

По-друге, Україна має брати активну участь у формуванні нової міжнародної системи союзів – не лише з країнами Європи, а й в інших регіонах світу. Від результатів цього процесу великою мірою залежатиме наша стійкість в умовах перманентної російської агресії.

По-третє, оборонна демократія містить ідею об’єднання українців навколо повного відновлення державного суверенітету України в межах кордонів, визнаних міжнародною спільнотою. Також це системне сприяння заходам, спрямованим на протидію окупантам, забезпечення невідворотного покарання для всіх осіб, причетних до агресії проти України. І, звичайно, це всебічна підтримка Сил оборони України, популяризація національно-патріотичних цінностей. Окремим, надважливим напрямком нашої роботи є сприяння чинним військовим, ветеранам та членам їхніх сімей у реалізації їхніх законних прав і інтересів. Для цього ми запустили проект СОВА з надання цим людям безоплатної правової допомоги.

Було б цікаво дізнатися трохи більше про цей проект.

Олег Ільків, координатор проекту СОВА у Львівській області: СОВА – проект Громадсько-військового руху з надання безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх родин, зокрема сім’ям загиблих і зниклих безвісти. Ми працюємо через гарячу лінію 557 та мережу громадських приймалень, яка діє вже в п’яти регіонах.

Олег Ільків

Проект виник з простої, але фундаментальної тези: людина, яка захищає державу, має бути впевнена, що держава захищає її права. Сьогодні тисячі військових, ветеранів і їхніх рідних стикаються з державними процедурами – оформлення статусів, виплат, документів, соціальних гарантій. Формально держава ці права передбачила. Але інформація розпорошена між десятками установ і нормативних актів, єдиного вікна для зрозумілої відповіді на конкретне питання немає. І людина залишається з системою сам на сам.

Саме в цій точці працює СОВА. Ми надаємо первинну правову допомогу: пояснюємо, як працюють процедури, допомагаємо підготувати документи, зорієнтуватися в ситуації. Від екстреного реагування – коли людині потрібен адвокат на місці – до детальної консультації: на що має право, яка послідовність дій, які документи потрібні, куди звертатися, що написати в рапорті чи заяві. Іншими словами, СОВА перекладає складну мову законів на зрозумілу мову алгоритмів – пояснює процедури, допомагає підготувати документи, дає конкретний наступний крок.

Чому це важливо для суспільства?

Олег Ільків: В Україні офіційно 1,3 мільйона учасників бойових дій, і їхня кількість зростатиме. За кожною цифрою стоїть людина, яка вже зараз, під час війни, стикається з питаннями, на які держава не дає зрозумілих відповідей.

Наслідки очевидні: люди не отримують того, на що мають законне право – не тому що держава відмовляє, а тому що не знають, як правильно діяти. Коли ж військовий або його родина бачать, що питання можна вирішити законно і без хаосу, тоді з’являється довіра. А довіра між тими, хто воює, і тими, хто ухвалює рішення – це умова стійкості країни у довготривалій війні.

Розкажіть будь ласка про вашу роботу на Львівщині.

Олег Ільків: Львівська приймальня працює з листопада 2025 року. За сім місяців ми отримали сотні звернень. Львівщина – великий хаб: тут військові лікуються, проходять реабілітацію, повертаються додому. Це визначає і масштаб роботи, і її характер.

Найчастіші запити – виплати після поранення, встановлення інвалідності, взаємодія з ВЛК, терміни, оскарження рішень. Кожне дев’яте звернення до нас – від родин полонених і зниклих безвісти.

Працівники проекту СОВА регулярно виїжджають у громади, бо допомога має надаватися там, де живе людина, а не лише у Львові. Сім місяців роботи показують, що запитів не меншає, а проблеми є системними. Тому наша мета полягає не в тому, щоб вирішувати окремі кейси, а будувати середовище, де кожен військовий, ветеран чи член його родини знає: є місце, де його почують і допоможуть.

Що ще встиг зробити ГВР за рік існування?

Олексій Івашин: За цей час ми пройшли шлях від ідеї до дієвої структури – вже маємо шістнадцять осередків у регіонах України, провели більше сотні різноманітних заходів. Працюємо як аналітично, так і у практичній площині. Просто збирати людей та виголошувати духопідйомні промови – справа малоефективна.

Про що саме йдеться?

Олексій Івашин: Якщо говорити про аналітичний напрям, то ми регулярно беремо участь у круглих столах, зокрема в засіданнях Українського безпекового клубу, у різних прес-конференціях тощо. Серед основних тем – безпекова ситуація в Україні, реалізація концепції оборонної демократії, реформа системи мобілізації, суспільний договір та стратегія розвитку України.

Олексій Івашин: Членами нашої громадської організації є як військові, учасники бойових дій російсько-української війни, так і цивільні громадяни. Сьогодні, у важкі часи, коли наша держава бореться за своє існування, ми усвідомлюємо необхідність зміцнення єдності між усіма верствами українського суспільства – військовими, ветеранами та цивільними.

Андрій Юсов

Кирило Буданов

Олексій Івашин: ГВР наголошує на важливості поєднання військової ефективності з дотриманням демократичних цінностей. В основі цієї концепції лежить теза «Служи або допомагай» – кожен громадянин має зробити внесок у спільну оборону.

Олексій Івашин та Андрій Юсов під час виступу на Форумі громадянського суспільства «ВиСтоїмо 2025»

Олег Ільків, координатор проекту СОВА у Львівській області: СОВА – проект Громадсько-військового руху з надання безоплатної правової допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх родин, зокрема сім’ям загиблих і зниклих безвісти. Ми працюємо через гарячу лінію 557 та мережу громадських приймалень, яка діє вже в п’яти регіонах.

Олег Ільків

Олег Ільків: В Україні офіційно 1,3 мільйона учасників бойових дій, і їхня кількість зростатиме. За кожною цифрою стоїть людина, яка вже зараз, під час війни, стикається з питаннями, на які держава не дає зрозумілих відповідей.

Олег Ільків: Львівська приймальня працює з листопада 2025 року. За сім місяців ми отримали сотні звернень. Львівщина – великий хаб: тут військові лікуються, проходять реабілітацію, повертаються додому. Це визначає і масштаб роботи, і її характер.

Олексій Івашин: За цей час ми пройшли шлях від ідеї до дієвої структури – вже маємо шістнадцять осередків у регіонах України, провели більше сотні різноманітних заходів. Працюємо як аналітично, так і у практичній площині. Просто збирати людей та виголошувати духопідйомні промови – справа малоефективна.

Олексій Івашин: Якщо говорити про аналітичний напрям, то ми регулярно беремо участь у круглих столах, зокрема в засіданнях Українського безпекового клубу, у різних прес-конференціях тощо. Серед основних тем – безпекова ситуація в Україні, реалізація концепції оборонної демократії, реформа системи мобілізації, суспільний договір та стратегія розвитку України.

Олексій Івашин

Окрема надважлива тема, яку ми піднімаємо в суспільному дискурсі – це впровадження нового, розширеного мотиваційного пакету для мобілізованих, збільшення грошового забезпечення військових. Я є учасником бойових дій російсько-української війни і добре знаю, наскільки болючим є це питання для військовослужбовців. Сьогодні люди, які несуть службу в тилових районах (до речі, вони далеко не завжди є безпечними), отримують менше, ніж охоронці в супермаркетах! Це абсолютний нонсенс! При цьому багато хто з них виконує дуже важливу і відповідальну роботу – це і логістика, і зв’язок, і важка праця в ремонтних підрозділах. Так далі тривати не може. Грошове забезпечення військових має зрости мінімум вдвічі вже зараз, і саме це ми намагаємося донести це до законотворців. Пора нарешті зрозуміти, що держава, яка відвернулася від свого солдата, приречена на поразку.

Якщо говорити про практичну площину, то ГВР сприяє розвитку ветеранських спільнот та створенню можливостей для інтеграції військових у цивільне життя. Це один з основних напрямків нашої роботи. Організовуємо зустрічі та форуми ветеранів, навчальні заходи, тренінги з громадської діяльності та проектного менеджменту. Наприклад, на Закарпатті та Херсонщині проводимо освітні заходи для ветеранської спільноти, зокрема тренінги з грантової діяльності та розвитку громадських ініціатив. В Одеській області успішно працює наш проект «Можливості зайнятості для ветеранів».

Все це не лише соціалізує ветеранів, а й дає певний імпульс для економіки України. Одним з драйверів економічного розвитку громад є і будуть ветерани, бо це активний елемент, люди, які багато що переосмислили у житті і набули нових навичок. Це ті, хто розвиватиме бізнес, створюватиме робочі місця і будуть в тому числі самозайнятими. Не проситимуть у держави допомоги, а допомагатимуть собі і своїм землякам. Звісно, більшість ветеранів не стануть підприємцями, але працевлаштування вони однозначно потребують. Тому маємо широке поле для роботи.

Крім того, за підтримки ГВР проводяться спортивні заходи, що сприяють соціальній інтеграції ветеранів та розвитку місцевих громад. Окремо відзначу нашу участь у розвитку такого адаптивного виду спорту як волейбол сидячи. Це і ветеранський турнір у Полтаві, і благодійний турнір «Міцні духом», що відбувся в Ромоданівській громаді й об’єднав ветеранів, військових, правоохоронців та учнівську молодь.

Віталій Мірошниченко, представник ГВР у Полтавській області: Адаптивний спорт – це не просто про реабілітацію. Це про повернення до повноцінного життя. Про відновлення віри в себе, нові сенси і нові перемоги для тих, хто вже зробив надзвичайно багато для нашої країни. Волейбол сидячи – це більше, ніж просто гра. Це інструмент соціалізації, командної взаємодії, психологічного відновлення. Це простір, де ветерани, які отримали поранення та мають обмежені можливості, знову відчувають себе частиною команди, частиною боротьби – вже у мирному житті.

ГВР і надалі буде підтримувати подібні ініціативи, розширювати географію заходів, залучати партнерів і створювати нові можливості для ветеранів. Наш обов’язок – не лише пам’ятати їхній подвиг, а й забезпечити гідне життя після служби.

Олексій Івашин: Також ми систематично підтримуємо молодіжні та дитячі спортивно-патріотичні заходи у низці регіонів України. Зокрема наш осередок на Житомирщині регулярно допомагає в організації мультиспортивних змагань «Ліга акТИвні» та «Пліч-о-пліч». Для дітей та молоді це чудова можливість позмагатися, з користю і цікавістю провести час. А для громади кожні такі змагання – це подія. Коли я відвідую населені пункти, де проходять наші заходи, то бачу величезну цікавість в очах дітей, молоді та інших мешканців громад.

Олександр Гінгізов, представник ГВР у Житомирській області, ветеран російсько-української війни: Знову ж таки, працюючи в громадах, приділяємо велику увагу заходам, що об’єднують представників різних поколінь – від вихованців спортивних гуртків до ветеранів російсько-української війни. Коли ми, дорослі, ветерани, ділимося з молоддю досвідом і даємо можливість кожному проявити себе, народжується справжня сила громади. І взагалі, задача всіх нас, дорослих українців – зробити так, щоб нашим дітям було цікаво тут жити. Не лише безпечно, а й цікаво. І, звичайно ж, спортивно-патріотичні заходи прищеплюють дітям любов до України не лише гаслами, а й на практиці. Дітям цікаво, вони розвиваються фізично, мають можливість поспілкуватися з ветеранами, з військовими, почути практично корисні поради.

Олексій Івашин та Олександр Гінгізов

Олексій Івашин: Ще одним важливим напрямком роботи ГВР є історико-культурна діяльність. Зокрема, проводимо лекції на тему української історії. Займаюся цим особисто, маючи досвід досліджень Другої світової війни та українського визвольного руху. Також доопрацьовую збірку інтерв’ю з учасниками Української повстанської армії та підпільниками Організації українських націоналістів. Будемо доносити до людей спогади борців за волю України попередніх поколінь.

Віталій Мірошниченко: Цього року ми посприяли виданню мемуарів ветерана Валерія Пальчика «Спалахи під Бахмутом». Це жива, болюча й чесна розповідь людини, яка пройшла крізь війну, яка бачила її не з екранів, а на власні очі.

Віталій Мірошниченко

Для нас це не просто видавничий проект. Це частина нашої місії – зберігати правду про війну, формувати національну пам’ять і передавати її наступним поколінням. Такі свідчення формують усвідомлення того, якою ціною дається незалежність.

Якщо оперувати масштабами всієї країни, які проблеми вважаєте найбільш суттєвими?

Олексій Івашин: Мабуть, кожному українцю зрозуміло, що перш за все це безпека. Якщо ж розглядати безпекові питання детальніше, то це проблема мобілізації, від вирішення якої напряму залежить існування України. На жаль, держава змарнувала найкращий момент побудови максимально ефективної системи мобілізації. Я маю на увазі 2022-2023 роки, коли був ідеальний час, щоб залучити до Сил оборони якомога більше вмотивованих людей. А зараз суспільство значною мірою розчароване, але це не означає, що цю проблему не треба вирішувати.

Одна з причин того, що мобілізація відбувається не так, як хотілося б – це нерівномірний розподіл тягаря служби між різними верствами суспільства. Це руйнує довіру до держави та демотивує людей приєднуватися до Сил оборони. Військова служба, сплата податків, участь в оборонному виробництві, волонтерство – все це має бути частиною видимого та чесного суспільного договору. Саме це ГВР і декларує у своїй програмі.

Ще одна глибока проблема України – дуже короткий горизонт планування та відсутність гранд-стратегії. Власне, цю стратегію ми й розробляємо в межах нашої аналітичної діяльності. Йдеться про образ ідеальної України майбутнього, як ми його уявляємо, конкретизований в головних напрямках. Це ідеологічний, економічний, безпековий, демографічний напрямки і так далі. Важливим додатком до гранд-стратегії є розроблений нами суспільний договір, який також ґрунтується на принципах оборонної демократії. Це не формалізований документ, а, радше, набір спільних цінностей, покликаних дати суспільству відповідь на запитання: хто ми, що нас єднає, і куди ми хочемо рухатися.

А як щодо проблеми корупції?

Олексій Івашин: Це похідна від відсутності стратегії. Протягом десятиліть Україна не мала чітких довгострокових цілей, правил і механізмів розвитку. Тому система працює не за законом, а через особисті домовленості, і влада перетворюється на інструмент приватної вигоди. І «Міндічгейт», що так вдарив по вірі українців у краще майбутнє, є прикладом того, як відсутність державної стратегії створює поживне середовище для корупції.

Звісно, ГВР виступає за системну боротьбу державних інституцій проти корупції. Але для ефективності такої боротьби нам потрібна модель держави, де корупція стає невигідною, ризикованою і технічно складною.

А як щодо участі військових у політичному процесі?

Олексій Івашин: На нашу думку, військові повинні брати активну участь у політичному процесі та управлінні країною. І в Україні має з’явитися партія ветеранів війни або політична сила, де ветерани відігравали б важливу роль. Не хотілося би повернутися до реалій часів АТО/ООС, коли військових у власних цілях використовували різні політичні сили – не завжди доброчесні. Тому всі ми бачили низку скандалів та ветеранів, які розчарувалися в політиці. Настав час змінити цю ситуацію. І знову ж таки, Кирило Буданов як військовий і державний діяч має високу легітимність в середовищі військових та ветеранів. Тому маємо надію, що нова політична сила формуватиметься за його участі.

Сергій Шмиголь, представник ГВР у Черкаській області: У мілітаризованому суспільстві є критична потреба «зшивати» країну. Більше не має бути поділу суспільства на схід і захід, на «військових» та «цивільних». Наша єдність – це не просто красиве слово з підручника, а головна «інженерна конструкція» сучасної України. Якщо ми не залатаємо тріщини самі, ворог обов’язково спробує загнати в них клин. Тому Громадсько-військовий рух – це про єдність всіх тих, хто працює заради нашої перемоги.

Сергій Шмиголь, Олег Ільків та Олексій Івашин на заходах Міжнародного форуму ДТКМ-2026, Трускавець

Яким ви взагалі бачите майбутнє України?

Олексій Івашин: Думаю, тут варто говорити про те, до якої України ми прагнемо. Майбутнє України ми бачимо як майбутнє сильної держави, побудованої на засадах оборонної демократії – військової ефективності з дотриманням демократичних стандартів та процедур. Разом з тим нам потрібне активне громадянське суспільство. Очевидно, що ключовими напрямами роботи є зміцнення оборони країни та державних інституцій, економічне відновлення та реіндустріалізація, ефективна демографічна політика, розвиток людського капіталу та інтеграція до нової системи міжнародних союзів. І, звісно, майбутнє України напряму залежить від єдності нашого суспільства. Тому зміцнення єдності між військовими, ветеранами та цивільними громадянами є головним напрямком роботи ГВР.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter .

Сумські