«Не кажіть мамі…»: Шостка попрощалася з полеглим на Запоріжжі оператором БПЛА

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

30 травня 2026 р. 15:48

30 травня 2026 р. 15:48

Травневі дні принесли чорну звістку у Шосткинську громаду. На Алеї Слави попрощалися із мужнім захисником України, старшим солдатом Юрієм Рудюком. Оператор безпілотних авіаційних комплексів із позивним «Кулінар» віддав своє життя на початку травня 2026 року на Запорізькому напрямку, до останнього подиху тримаючи небо над нашими головами. Він мріяв про просте людське щастя — міцну родину, шлюб із коханою дівчиною та тихе життя у вільній країні, але обрав шлях воїна, ставши для рідних і близьких вічною пам'яттю та болем.

На Алеї Слави у Шостці знову майоріли синьо-жовті стяги, оповиті чорними стрічками. Містяни, схиливши коліна, віддали останню почесть захиснику Юрію Рудюку .

Автор: З фейсбук сторінки Миколи Ноги «Не кажіть мамі…»: Шостка попрощалася з полеглим на Запоріжжі оператором БПЛА

Юрій Рудюк народився 17 вересня 1990 року в місті Шостка . Він зростав у невеликій, але дуже дружній родині разом із рідним братом Олександром — два брати завжди були надійною опорою один для одного. Юрій закінчив школу №12 , де здобув повну середню освіту. Прагнучи пов'язати своє майбутнє із залізницею, він вступив до Білопільського професійного залізничного ліцею транспорту , де успішно навчався на помічника-машиніста. У цивільному житті Юрій був працьовитим та наполегливим, працював різноробочим, ніколи не цурався важкої праці та завжди прагнув допомогти своїм близьким.

Знайомі та друзі згадують його як надзвичайно добру, спокійну, врівноважену та безвідмовну людину, яка була готова віддати останнє заради інших.

Останній рік життя Юрія був осяяний особливим світлом кохання. Він познайомився з дівчиною Христиною , яка стала його музою та надією. Молоді люди щиро кохали один одного, будували великі плани на майбутнє, мріяли про весілля та створення міцної, щасливої родини. Юрій уже встиг познайомити кохану зі своєю сім'єю, і всі разом вони чекали на той щасливий день, коли закінчиться війна і закохані зможуть стати на весільний рушник.

Проте обов'язок перед Батьківщиною кликав у бій. 7 грудня 2023 року Юрій Рудюк добровільно долучився до лав Збройних Сил України.

Ставши на захист рідної землі, він отримав звання старшого солдата та опанував одну з найважливіших та найнебезпечніших військових спеціальностей — став оператором безпілотних авіаційних комплексів. Отримавши бойовий позивний «Кулінар» , Юрій нищив ворога на найгарячіших ділянках фронту: воював на Херсонському , Донецькому та Запорізькому напрямках , неодноразово проявляючи мужність і високу професійну майстерність.

Попри щоденну небезпеку та запеклі бої, Юрій завжди залишався сином, який понад усе оберігав спокій рідної матері. Він щохвилини хвилювався за неї, намагався захистити від жахіть війни.

Навіть передчуваючи найгірше, воїн залишив своїм побратимам прохання, від якого стискається серце: «Не кажіть мамі… не хочу, щоб вона хвилювалась…»

На жаль, запекла війна забирає найкращих. 6 травня 2026 року під час виконання чергового складного бойового завдання на Запорізькому напрямку старший солдат Юрій Рудюк загинув. Його життя обірвалося внаслідок підступного удару ворожого FPV-дрона безпосередньо під час ведення бойових дій.

Воїн поліг у бою, захищаючи право своєї країни на мирне майбутнє.

Юрій Рудюк повернувся до рідного міста назавжди, знайшовши свій спочинок на Алеї Слави. Його мрія про мирну Україну обов'язково здійсниться, а пам'ять про «Кулінара» житиме у вічно у серцях його земляків.