Що приховують поля після обстрілів: як війна змінює українські ґрунти

23 червня 2026 р. 18:57

23 червня 2026 р. 18:57

Після обстрілів поля зберігають видимі сліди – вирви та пошкоджений ґрунт. Але справжні зміни відбуваються глибше і не завжди помітні з поверхні.

Як саме ці зміни проникають у ґрунт і як впливають на його стан у довгостроковій перспективі, досліджували українські та британські науковці в межах міжнародного проєкту Сумського національного аграрного університету «Велика Британія/Україна: відновлення та рекультивація ґрунтів, забруднених війною» (UK/Ukraine: War-Polluted Soils Recovery and Remediation).

Проєкт тривав із червня 2025 до червня 2026 року у партнерстві з Королівським сільськогосподарським університетом Великої Британії (Royal Agricultural University, RAU). Фінансування забезпечував уряд Великої Британії через Міністерство навколишнього середовища, продовольства та сільських справ (DEFRA) у межах спільних українсько-британських програм із відновлення довкілля та аграрних систем. Загальний бюджет становив 650 тисяч фунтів стерлінгів (приблизно 37 млн грн).
Співпраця між СНАУ та RAU не обмежується цим проєктом – вона триває з 2022 року і охоплює кілька напрямів дослідження ґрунтів та їх відновлення.

У цих дослідженнях війна розглядається як фактор, що змінює структуру ґрунту.

Науковці аналізують вміст важких металів – свинцю, кадмію, цинку та інших потенційно небезпечних елементів. Саме ці показники дозволяють оцінити рівень забруднення ґрунтів. Окремо вивчаються зміни фізико-хімічних властивостей чорноземів, спричинені вибухами та бойовими діями. Зразки проходять спектрометричний і хімічний аналіз, після чого дані об’єднуються в єдину дослідницьку базу.

Цього разу до польових робіт на Сумщині долучився проректор RAU, професор Марк Гортон. Разом із дослідницею СНАУ та науковицею Бернського університету прикладних наук Оленою Мельник він працював в околицях Сум – на ділянках, де досі добре помітні наслідки вибухів: вирви, порушений рельєф і змінений ґрунтовий покрив.

Саме такі місця дозволяють побачити ґрунт не в теорії, а в реальному стані після вибухових процесів. Тут науковці відбирали зразки з різних глибин, щоб простежити, як зміни проникають у ґрунтовий профіль і як далеко вони поширюються.

Кожен відібраний зразок стає частиною великої карти змін українських ґрунтів, яку формують дослідники.

Сьогодні база даних проєкту налічує понад 8 400 зразків ґрунту з п’яти найбільш постраждалих регіонів України. Це дозволяє не лише фіксувати наслідки, а й порівнювати показники між регіонами та відстежувати, як змінюється стан ґрунтів залежно від інтенсивності бойового впливу.

Паралельно у Центрі колективного користування науковим обладнанням СНАУ та лабораторіях університету відбулася зустріч із молодими науковцями. Обговорювали роль науки у фіксації наслідків війни для довкілля та формуванні доказової бази для його подальшого відновлення.

Йшлося про те, що українські ґрунти після війни неможливо оцінювати поверхнево. Потрібні системний моніторинг, геоінформаційне картування та зіставлення даних між регіонами. Окремо наголошувалося на необхідності широкомасштабного скринінгу ґрунтів із використанням як польових методів, так і супутникового дистанційного спостереження.
Окремо учасники звернули увагу на інформаційний вимір досліджень. У публічному просторі часто звучить теза про «втрату родючості» українських земель. Однак дані показують складнішу картину: частина територій справді постраждала, проте значні площі залишаються продуктивними. Саме наукові дані дозволяють сформувати об’єктивне уявлення про реальний стан ґрунтів.

У розмові з молодими дослідниками Марк Гортон і Олена Мельник говорили про перехід від фіксації наслідків до відновлення. У центрі уваги – технології моніторингу, геоінформаційні системи та природоорієнтовані підходи до ремедіації.

Фінальна мета проєкту — не лише зафіксувати наслідки війни, а й запропонувати практичні рішення для відновлення земель і повернення їх до безпечного та ефективного сільськогосподарського використання.

Сумські