Йому назавжди 31: після майже двох років невідомості підтвердилася загибель Дмитра Ворони

21 серпня 2026 р. 15:48

21 серпня 2026 р. 15:48

Миколаївська громада втратила ще одного захисника. Після майже двох років невідомості підтвердилася загибель Дмитра Ворони, який зник безвісти 2 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Дмитру назавжди залишився 31 рік…

Дмитро Ворона народився 9 квітня 1993 року в Бородянці Київської області. Але значна частина його життя була пов'язана із Сумщиною — саме тут він зустрів людей, які стали для нього справжньою родиною.

Дитинство Дмитра було непростим. Через складні життєві обставини виховання хлопця взяла на себе жителька села Супрунівка Катерина Іванівна Василець. Вона та родина її доньки Нелі прийняли Дмитра як рідного. Він став для них сином, онуком, братом — не за кровним спорідненням, а за тим зв'язком, який створюється роками спільного життя.

Дмитро ріс людиною з великим серцем і щирою душею. Навчався у Ганнівсько-Тернівській загальноосвітній школі. Після дев'ятого класу вступив до Сумського вищого професійного училища будівництва і дизайну, де здобув професію столяра.

Рідні згадують Дмитра як щиру, добру і справедливу людину. У його житті не все складалося просто, але поруч були люди, які дали йому найважливіше — відчуття дому і родини.

Коли на нашу землю прийшла війна, він не зміг стояти осторонь. Хлопець, якого колись прихистила і захистила щиросердна жінка, сам став на захист мільйонів українців. У 2023 році Дмитра мобілізували до лав Збройних Сил України. Він проходив службу у військовій частині А1962. Солдат Дмитро Ворона був командиром 2 вогнеметного відділення взводу радіаційного, біологічного та хімічного захисту. За бойові заслуги його нагородили медаллю «ХРЕСТ 60 омбр» — відповідно до наказу №1955 від 22 березня 2024 року.

14 березня 2024 року, до Дня українського добровольця, Дмитро отримав грамоту за сумлінне виконання службових обов'язків, хоробрість, патріотизм, вагомий внесок у боротьбу з російською агресією та вірність військовій присязі.

А восени того ж року родина отримала звістку, після якої почалося довге очікування. 2 листопада 2024 року Дмитро Ворона зник безвісти в районі населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Це сталося під час відходу з бойових позицій внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї російськими військовими.

Від того дня до прощання минуло майже два роки. Два роки невідомості для людей, які чекали Дмитра. Два роки, коли не було остаточної відповіді, а тому залишалася надія. Рідні чекали звістки, яка могла б сказати, що він живий.

І лише тепер Дмитро повернувся для останнього прощання. Виснажлива невідомість очікування обернулась чорною звісткою для всієї родини…

21 серпня 2026 року Дмитра Анатолійовича Ворону поховали на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Віта-Поштова Київської області.

через GIFER

Світла пам'ять Дмитру Вороні. Щирі співчуття його рідним, близьким та всім, хто його знав і чекав...

За матеріалами з ресурсів Миколаївської громади та Супрунівського будинку культури .

Сумські