«Золота людина» та мужній воїн: Шосткинщина попрощалася зі старшим лейтенантом Максимом Хоменком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

05 вересня 2026 р. 15:41

05 вересня 2026 р. 15:41

Шосткинська громада знову у скорботі. Місто провело в останній путь свого вірного сина, мужнього захисника України, старшого лейтенанта Максима Хоменка. Він присвятив життя військовій справі, свідомо став на захист Батьківщини та до останнього подиху залишався вірним присязі. Про життєвий шлях Героя та світлу пам’ять, яку він залишив у серцях рідних і побратимів — у нашому матеріалі.

Максим народився 12 липня 1982 року у Шостці , зростав у родині разом із сестрою Мариною . Навчався у загальноосвітній школі №4 . Прагнення до знань, саморозвитку та дисципліни привели його до військової справи: після здобуття неповної середньої освіти він вступив до Чернігівського військового ліцею . Згодом закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку , а пізніше заочно здобув ще й юридичну освіту.

За що б не брався Максим — усе робив сумлінно та відповідально. Він був справжнім майстром на всі руки, любив спорт, ніколи не цурався праці та всьому звик покладатися на власні сили. Для рідних, друзів та знайомих він назавжди залишиться доброю, спокійною та надзвичайно вихованою людиною.

Свої труднощі та переживання він часто тримав у собі, аби не обтяжувати інших. Про таких кажуть: «золота людина».

28 червня 2023 року Максим Хоменко свідомо став до лав Збройних Сил України . Старший лейтенант із бойовим позивним «Рибак» проходив службу на посаді помічника начальника служби інженерно-інфраструктурного забезпечення тилу логістики, а також був командиром взводу.

Він виконував складні бойові завдання, зокрема на Покровському напрямку. За сумлінну службу, мужність і відданість Україні був нагороджений відзнаками «За мужність» та «Учасник бойових дій».

У вересні 2024 року воїн отримав важке осколкове поранення. Після лікування у Запоріжжі він приїхав до рідного батьківського дому в Шостку , аби побачити найдорожчих людей. Та навіть тоді, бережучи спокій батьків, нічого не розповідав їм про своє поранення...

Максим мріяв про прості та щирі речі: обійняти сестру й племінників, бути поруч із батьками, зустріти кохання та почути дитячий сміх у власному домі. Проте війна завадила здійсненню цих мрій.

29 серпня 2026 року в місті Рівне , перебуваючи на стаціонарному лікуванні, старший лейтенант Максим Валерійович Хоменко відійшов у Вічність.

Шосткинська громада схиляє голови у глибокій скорботі, висловлюючи щирі співчуття батькам, сестрі, рідним і побратимам загиблого Героя. Доземний уклін Воїну Світла!

«Золота людина» та мужній воїн: Шосткинщина попрощалася зі старшим лейтенантом Максимом Хоменком