Шосткинська громада попрощалася с Захисником України Володимиром Романцовим + Фото

06 вересня 2026 р. 16:06

06 вересня 2026 р. 16:06

Сьогодні, 6 вересня, у Шостці в останню путь провели військовослужбовця Володимира Романцова , який загинув на фронті. Про це повідомив міський голова Микола Нога.

Володимир Романцов народився 22 березня 1987 року у нашому місті, де зростав разом із братом. Навчався у школі № 5. З дитинства Володимир був активним, добрим та відповідальним. Захоплювався музикою, відвідував місцеві музичні гуртки. Після здобуття неповної середньої освіти продовжив навчання у музичному училищі, де опановував гру на духових інструментах.

З юності Володимир вирізнявся любов’ю до життя, активністю та відповідальністю. Він рано зрозумів, що хоче присвятити себе військовій справі. Проходив строкову військову службу у Чернігівській області, а згодом продовжив служити за контрактом. Працював на посаді кінолога, сумлінно виконував свої обов’язки та здобув повагу серед колег і керівництва.

Після закінчення контракту Володимир звільнився з військової служби та поїхав працювати до Чехії. Здавалося, життя давало йому можливість почати новий етап, будувати власні плани та мрії… Але 24 лютого 2022 року все змінилося.

Дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, Володимир не зміг залишитися осторонь. Повернувся додому, бо розумів: його місце — поруч із рідною землею та тими, кого потрібно захищати. Мав військове звання старшого сержанта, проходив службу на посаді кінолога, мав позивний «Шустрий». Виконував бойові завдання на Покровському напрямку та на прикордонні.

За сумлінне виконання обов’язків, особисту хоробрість Володимир Романцов був нагороджений відзнаками «10 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби», а також відзнакою «Учасник бойових дій». Його поважали за відповідальність, надійність та професіоналізм. Та найбільше — за людяність. Володимир був надзвичайно вихованою, доброю та щирою людиною. Побратими згадують його як людину, яка ніколи не залишала товариша без підтримки і на яку завжди можна було покластися.

Він мріяв побачити батьків, зустріти справжнє кохання, створити сім’ю, мати свій дім, у якому лунав би дитячий сміх.

Та цим мріям не судилося здійснитися… 27 серпня 2025 року вранці наш земляк зателефонував рідним. Ніби передчуваючи найгірше, сказав: «Не чекайте… Я йду на завдання. Вам стосовно мене буде телефонувати мій товариш Андрій» .

Ці слова назавжди залишилися у пам’яті його близьких…

Наступного дня Володимир загинув, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області.

Певний час рідні жили надією. Чекали, вірили, сподівалися, що Володимир живий і обов’язково повернеться… Але дива не сталося.

У серцях всіх, хто його знав, світлим вогником завжди буде сяяти пам’ять про Володимира Романцова — турботливого сина та брата, надійного побратима, відповідального військового та справжню Людину, яку неможливо забути…

«Він повернувся з чужої країни додому і до останнього залишався вірним Україні, військовій присязі та своєму обов’язку… Володимир Романцов віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за рідну землю, за майбутнє, у якому мали здійснитися його мрії. Вічна шана Захиснику України! Низький уклін за мужність, відвагу і жертовність… Герої не вмирають. Вони продовжують жити у наших серцях», – написав Микола Нога на своїй Фейсбук-сторінці.

Сумські